Важко змиритися з тим, що тебе критикують, але є критика, на яку важко образитися, ― це конструктивна критика. Її суть в тому, що акцент робиться не на тому, що погано, а на тому, що зробити, щоб вийшло краще. Наприклад, можна сказати: «У тебе вийшло добре, але мені здається, що результат буде краще, якщо змінити ось це…».
Мета конструктивної критики ― не тільки виявити проблему, але і вирішити її. В її основі лежить бажання допомогти людині, і вона спрямована на конкретну проблему.
Конструктивна критика має свого антипода ― це неконструктивна критика. Вона, на відміну від конструктивної критики, спрямована не на допомогу у вирішенні проблеми, а на особистість опонента, його приниження і образа.
Цікаво, що критику з благими намірами і бажанням допомогти і, здавалося б, конструктивну, не можна назвати такою, якщо людина, на яку вона спрямована, сприйме її негативно.
Приклад конструктивної критики
Редактор читає переклад тексту і бачить у ньому помилки. Він каже перекладачеві: «Я радий, що саме ви взялися за цей переклад. Але, на жаль, я побачив у тексті кілька помилок. Ось ця фраза перекладена близько до оригіналу, але по-російськи так сказати не можна. Правильніше було б зробити так…».
Приклад неконструктивної критики
Якщо в цьому ж випадку редактор скаже: «Що ви там напереводили? Читати неможливо ― купа помилок. Таке враження, що переклад робив чоловік, який сильно вдарився головою», то це буде неконструктивна критика.
Критикуючи таким чином, легко нарватися на агресивність, ворожість і зіпсувати стосунки на все життя. А надто вразливої і чутливої людини така критика боляче ранить і вселить у нього невпевненість в собі і в своїх силах.
Як навчитися критикувати «конструктивно»?
Обійтися зовсім без критики неможливо, та й не потрібно. Вона необхідна як службових, так і в особистих відносинах. Без неї неможливо вирішити проблеми і просунутися вперед. Еріан Шульц писав: «Чому ми боїмося критики? Адже критика, по суті, навчає нас, та ще й безкоштовно».
Якщо критикувати грамотно, то можна зберегти хороші дружні або партнерські відносини і в той же час висловити свою думку.
Але щоб критика була продуктивною, а не образливими і образливою, потрібно знати кілька правил.
Слід звернути увагу на тон, яким ви висловлюєте свої претензії. Більшість людей адекватно реагують на доброзичливе звернення. У той же час з людьми, які ділять всіх на сильних і слабких, краще говорити твердо і жорстко (але не ггрно).
Правила конструктивної критики припускають можливість домовитися, тому навіть якщо вас долає бажання висміяти людини або виникає спокуса висловити іронію і сарказм, краще відмовитися від такого прояву своїх емоцій. Конструктивна критика не терпить прояви неповаги, ггрності і агресії.
Ви повинні випромінювати щирість, відкритість і бажання поліпшити ситуацію.
Людина, якого ви піддаєте конструктивної критики, повинен розуміти, що саме ви хочете йому сказати. Адже в бажанні випадково його не образити ви можете впасти в іншу крайність ― висловлюватися напівнатяками і загальними фразами, ходити навкруги, виявляючи свої дипломатичні здібності, з-за чого «загубиться» сам об’єкт критики.
Не слід забувати, що в процесі критики не можна переходити на особистості. Критикувати треба не саму людину, а її вчинки. Якщо, наприклад, ваш друг зробив помилку, не треба йому говорити: «Ти дурень! Як ти міг таке зробити?». Конструктивна критика передбачає приблизно такі слова: «Ти розумний, розсудливий, а вчинив необережно!».
Критикуючи іншого, не варто йому нав’язувати своє бачення вирішення проблеми. Наприклад: «Ти вчинив необережно ― не ходи туди!». Таке нав’язування своєї думки може викликати у людини бажання зробити навпаки, тому краще висловити його не в такій категоричній формі, а у формі пропозиції: «Ти вчинив необережно, може, не варто туди ходити?».
Критикуючи людини, зрозумів, що він зробив помилку, не варто добивати його своєю критикою. Критика повинна бути спрямована на допомогу у виході з ситуації ― адже безвихідних ситуацій не буває.
Людини, що потрапила в халепу», неконструктивна критика здатна лише повергнути в смуток.
Щоб критика була продуктивною і результативною, щоб чоловік зрозумів свої помилки, а ви могли розраховувати на розуміння, важливо вибрати відповідний час. Зрозуміло, не варто лізти до людини з критикою навіть з самими благими намірами у важкі для нього моменти, коли він знаходиться у важких обставинах або у нього поганий настрій (останнє частіше стосується особистих відносин). У цьому випадку критика лише погіршить його стан.
Щоб висловити людині критичне зауваження, варто подумати не тільки про зручний час, але і про місці. На жаль, в житті часто доводиться помічати, як чоловік критикує дружину або дружина чоловіка в присутності сторонніх людей. Така критика апріорі не може бути конструктивною, навіть якщо критика абсолютно прав.
Тому збираючись когось «конструктивно» покритикувати, будь то колега, друг чи близька людина, необхідно подбати про відсутність сторонніх людей. Публічна критика не може бути конструктивною ― вона скривдить і принизить людину і не принесе користі.
Перед тим, як почати критикувати когось, нехай і справедливо, можна спочатку згадати про власні недоліки або помилки, зроблені в минулому. Самокритика дозволить того, кого ми критикуємо, не відчувати себе ураженим, і йому буде легше визнати і виправити свої помилки.
Щоб у людини не опустилися руки після наших критичних зауважень, стоїть перед тим, як приступити до критики, нагадати йому про його достоїнства і знайти, за що його можна похвалити. Хтось із великих сказав: «Критик присипляє хлороформом похвал, а потім оперує».
Перш ніж почати робити критичні зауваження, потрібно уявити можливу відповідну реакцію людини. Всі люди різні і критику теж сприймають по-різному, і тут необхідний індивідуальний підхід.
З вразливою і чутливою людиною поводяться інакше, ніж з розв’язними або зарозумілим. Якщо людина старанний, недовірливий і вразливий, з ним потрібно проявити м’якість.
З людиною зарозумілим м’якість не пройде – він сприйме її як невпевненість і слабкість, тому тут потрібно проявити твердість. Однак важливо не перестаратися, щоб не зачепити його самолюбство.
Обережно потрібно ставитися з критикою по відношенню до людей із заниженою самооцінкою. Якщо людина прагматичний та егоїстичний, йому варто натякнути, що критики він може отримати певну користь. Найпростіше спілкуватися з людьми, що володіють почуттям гумору. Звичайно, якщо воно не чуже і критикує.
Знати правила конструктивної критики необхідно будь-якій людині – вони дозволять вибудувати щирі стосунки і в особистому житті, і на роботі. Якщо ж діяти згідно з правилами не виходить, то краще не намагатися когось критикувати, щоб не нажити собі ворогів або недоброзичливців. Як сказав англійський письменник Оскар Уайльд, «Критика вимагає значно більше культури, аніж творчість».