Біографія Олексія Навального Анатолійовича

Олексій Анатолійович Навальний народився в 1976 році, 4 червня. Сім’я проживала тоді у військовому містечку Бутынь Московської області.

Мати Людмила Іванівна та отець Анатолій Іванович в даний час є співвласниками підприємства «Кобяковская фабрика з лозоплетіння», засновник якої – Олексій Навальний.

Після закінчення школи в 1993 році, Олексій поступає на юридичний факультет Російського університету дружби народів, який успішно закінчує в 1998-м. Після цього продовжує здобувати освіту у Фінансовій академії при Уряді Росії на факультеті «Фінанси і кредит».

У цьому ж році дружина Юлія народила йому доньку Дарину. Ще одне поповнення в родині Навальних відбудеться через сім років, коли народиться син Захар. Політична кар’єра Олексія Навального почалася ще в період навчання в академії. У 2000 році він вступив в Російську об’єднану партію «Яблуко».

У 2004-му став засновником «Комітету захисту москвичів», який боровся з порушенням прав громадян при забудові столиці. У цьому ж році Олексій отримав посаду заступника голови московського відділення партії «Яблуко», а в 2007 році був виключений з неї. З 2006 року Навальний є координатором проекту «Політичні дебати» та шеф-редактором його телеверсії «Бійцівський клуб». Після відходу з «Яблука» політична кар’єра Навального не закінчилася. Практично відразу Олексій став співзасновником націонал-демократичного руху «Народ».

Паралельно з громадською діяльністю Олексія Навального йшов розвиток і його бізнесу. Ще на четвертому курсі університету він заснував ТОВ «Несна», яка спеціалізувалася на наданні перукарських послуг. Правда, особливого доходу фірма не приносила і незабаром була продана. У 1997 році бізнесмен зареєстрував ТОВ «Аллект». Протягом п’яти років Олексій Навальний виконував в цій організації функції заступника директора з юридичних питань.

Крім того, виступав у ролі співзасновника у фірмах «Н. Н. Сек’юрітіз» і ТОВ «Євразійські транспортні системи». У 2012 році в кар’єрі Навального відбувся черговий великий підйом: він увійшов до ради директорів «Аерофлоту». На думку експертів, Олексій Навальний є міноритарним акціонером багатьох російських компаній, зокрема, «Транснафти», «Сургутнефтегаза», «Газпромнафти», «Роснефти», «Газпрому» і ТНК-BP.

Суспільне життя Олексія Навального різноманітна і пов’язана з багатьма скандалами. Він автор висловлювання «партія шахраїв і злодіїв» по відношенню до «Єдиної Росії». Природно, члени партії були не в захваті від подібної заяви і висловили бажання подати на політика в суд. У відповідь на це Навальний провів опитування громадської думки, в якому брало участь більше 40 тисяч осіб. В результаті 96% респондентів погодилися з його висловлюванням. Від дебатів з Навальним представники «Єдиної Росії» відмовилися.

У грудні 2011 року Олексій Навальний був затриманий за участь у несанкціонованому мітингу і отримав п’ятнадцять діб адміністративного арешту. Це викликало хвилю протестів не лише в Росії. Організація «Міжнародна амністія» визнала Навального і його соратника Яшина в’язнями совісті. Згодом Олексій Анатолійович брав участь у багатьох акціях протесту. У травні 2012 року він був знову затриманий на п’ятнадцять діб.

При безпосередній участі Олексія Навального розкручено кілька інтернет-проектів, спрямованих на боротьбу з корупцією. У 2010 році стартував проект «РосПил». Його мета – боротьба зі зловживаннями в державних закупівлях. У 2011 з’явився проект «РосЯма», спрямований на покращення стану доріг, а в 2012 році – проект «Добра машина правди», інформує мешканців Росії про зловживання у владних структурах.

Серед останніх значних подій в житті Олексія Навального вирок суду строком на п’ять років у колонії загального режиму і участь у виборах столичного мера 2013 року. Як і очікувалося, опозиціонер №1 програв кампанію провладному кандидату Сергію Собяніну, набравши 27,24% голосів.

Це – другий результат. Правда, Навальний не погодився з підсумками виборів і вже зробив заяву, що вони проходили з порушеннями закону. В цьому його підтримали всі опозиціонери нинішньої влади і радикально налаштована частина громадян російського суспільства.