Фотограф-аматор став першим мільярдером Кремнієвої алеї, створивши компанію Shutterstock

Ім’я цього фотографа – Джон Оринджер. Йому майже 40, і він ніколи в своєму житті не працював за наймом. Джон Оринджер сам був засновником багатьох компаній, але став мільярдером, створивши віртуальний фотобанк Shutterstock. Причому в Кремнієвій алеї Нью-Йорка, де розташовані інтернет – і медіакомпанії, це перший мільярдер.

Кремнієву алею Нью-Йорка не слід плутати з широко відомою Кремнієвої долиною, яка знаходиться в Каліфорнії. Крім того, у США існують і інші інноваційні кластери, зокрема Кремнієва пустеля, Кремнієвий замет, Кремнієва гора, Кремнієві долини, Кремнієвий ліс, Кремнієві пагорби та ін

Початок

Шлях Оринджера до мільярду почався з того, що ще в шкільні роки він задумався над тим, як заробити гроші на кишенькові витрати. Для початку він навчився грати на гітарі, а потім і сам став давати уроки гри. Для 15-річного підлітка це був непоганий бізнес. Але з часом він зрозумів, що набагато більше можна заробити, якщо лагодити комп’ютери.

Закінчивши школу, він вступив до університету Стоуні-Брук, де отримав ступінь бакалавра математики та інформатики. Далі він продовжив навчання в Колумбійському університеті, після чого став магістром інформатики. Під час навчання він створював продукти програмного забезпечення і продавав їх своїм клієнтам в Інтернеті.

Пошук своєї справи

Однак люди, захоплені своєю справою, не зупиняються на досягнутому, а постійно прагнуть до досконалості. Років 10 тому Оринджер, розробляючи програму, яка перешкоджала б появі в браузері спливаючих вікон з рекламою, посиланнями тощо, подумав про те, що йому необхідно залучити людей для оновлення підписки, для чого йому знадобилися всілякі фотографії.

І виявилося, що знайти фотографії з зображенням мальовничих місць, мешканців флори і фауни і т. д., не так просто. Лише деякі компанії, які співпрацюють з новинними агентствами, створювали такі зображення і продавали одну фотографію, наприклад якогось заходу, за 500 доларів.

Таке Оринджеру було не по кишені. І він пішов іншим шляхом: інвестував 800 доларів на фотокамеру і відправився з нею по Нью-Йорку, його околицями, іншим містам. За день він робив більше тисячі знімків, причому це були звичайні види, які не претендували на мальовничість і ексклюзивність. За півроку кількість знімків досягло ста тисяч. Їх них він відібрав третю частину і виклав на сайті Shutterstock. А щоб підвищити відвідуваність сайту, він розмістив рекламу на декількох рекламних платформах.

Секрети Оринджера

В подальшому для розвитку бізнесу Оринджеру навіть не потрібно виходити з своєї квартири на Манхеттені. Його друзі дивувалися, чому він не їде в ту ж Кремнієву долину, де, як вони вважали, у нього буде більше можливостей. Але він волів залишатися господарем самому собі: сам проводив зйомки, сам займався дизайном сайту, сам відповідав на телефонні дзвінки і т. п. Всі зароблені гроші він витрачав не на себе, а на розвиток свого бізнесу.

В тому, що він сам міг розпоряджатися своїми грошима, Оринджер бачив велику перевагу. Справа в тому, що людина, що здійснює проект на чужі гроші, залежить від їх власника. Він не може залишити річ, навіть якщо згодом побачить його безперспективність, без згоди на те інвестора. Якщо ж підприємець працює на себе, він може закрити проект в будь-який момент, як тільки втратить до нього інтерес або побачить, що зайшов у глухий кут. Самому Оринджеру довелося таким чином не розлучитися з одним бізнесом, який не виправдав надій, щоб знайти більш перспективне заняття.

Оринджер, як і будь-який бізнесмен, який працює для отримання прибутку. Обійти конкурентів йому допомагає нестандартне мислення.

Наприклад, при наборі співробітників у свій фотобанк Shutterstock він головну увагу приділяв не фотографам, а інженерам. При цьому він виходив з того, що клієнтові важливо знайти і отримати необхідне зображення як можна швидше. Тому найкращим зображенням буде те, яке можна швидко вибрати і купити. А швидкий пошук необхідного можуть організувати тільки інженери.

Успіхи

Зараз база фотобанку Shutterstock становить 40 млн ілюстрацій, фотографій і відео, які замовники купують для оформлення інтернет-видань та веб-сайтів. Працюють на цей банк 40 тисяч фотографів-фрілансерів. Кожен фотограф в середньому заробляє до 4 тисяч доларів на місяць, а фотограф-професіонал може заробити в 5 разів більше – до 20 тисяч доларів на місяць (див. «Як заробити на продажу фотографій в інтернеті» і «Як заробити на фотографії в Інтернеті»).

Всього ж за роки існування фотобанку фотографам було виплачено приблизно 150 млн доларів. (Зауважимо, що фотограф-початківець отримує за один знімок, який коштує 1 долар, всього лише 25 центів. Але адже один і той же знімок у подальшому продається безліч разів, і в залежності від кількості продажів збільшується і гонорар фотографа.)

Прибуток компанії Shutterstock постійно зростає, а акції дорожчають. У минулому році її прибуток зріс на 117%, акції подорожчали на 300%.

Звички мільярдера

Сам Оринджер є власником 55% її активів, що складають 1 мільярд доларів. Як і інші мільярдери, які заробили гроші, а не отримали, наприклад, у спадщину, Оринджер не змінив свій спосіб життя. Він не пустився у всі тяжкі, не почав скуповувати вілли і колекціонувати дорогі автомобілі та ін

Його влаштовує двокімнатна квартира в Нью-Йорку. Як і раніше, він прокидається в 8 ранку, читає пошту і техноблоги і через годину на таксі відправляється в офіс. Там п’є каву і проводить ділові зустрічі з клієнтами і топ-менеджерами, нерідко забуваючи про обід і замінюючи його сендвічами. Іноді обідає у звичайній піцерії. О 16.30 він відправляється додому, де продовжує працювати. Працює він і в вихідні.

Як зауважує сам Джон Оринджер, йому майже ніколи не доводилося працювати в традиційному сенсі цього слова, за винятком часу навчання і стажування. Робота йому не в тягар, тому у нього немає відчуття чіткої межі між роботою і відпочинком. Але, звичайно ж, у Оринджера є і дві «слабкості». Одна – це вечірки, на яких він іноді з’являється, що влаштовуються, наприклад, на Тижні моди. А друга – свій вертоліт AS350 B3 AStar Eurocopter, на якому йому подобається облітати околиці.

Як говорить сам Оринджер, вертоліт йому потрібен не тому, що він кудись поспішає – просто йому подобається керувати ним. Приваблює його і пристрій вертольота – схеми, електроніка і механіка. Очевидно, подібне захоплення пов’язане з захопленням його юності, коли він ще жив разом з батьками і займався ремонтом старих комп’ютерів.