Здавалося б, у виступі на публіці немає нічого складного. Головне, знайти тему, яка хвилює присутніх, і успіх забезпечений. Але варто нам самим опинитися в становищі виступає, як ми розуміємо, що одного лише знання предмета, про який ми зібралися говорити, недостатньо для того, щоб спочатку зацікавити публіку, а потім утримати її увагу.
Оратор, який досконало оволодів мистецтвом виступів, здатний впливати на уми людей, маніпулювати їхніми почуттями, домагатися від них потрібних дій. Він може переконати людей у тому, чого вони не вірили раніше, вселити надію і навіть змінити їх життя.
Чинності ораторського мистецтва прекрасно розуміли і в давні часи ― тоді-то воно й зародилось (слово «оратор» походить від латинського «oro» ― «говорю»).
Відомі оратори Давньої Греції та Давнього Риму ― Сократ, Платон, Демосфен, Цицерон, Аристотель хоча б з чуток знайомі багатьом. І зараз красномовного людини, яка вміє переконувати, часом називають Цицероном. Сам Цицерон називав досконалим того оратора, який «зуміє потрясти народ».
Ораторів ― майстрів ораторського мистецтва одні вважали, інші боялися. Наприклад, афінянинові Демосфену нерідко давали гроші тільки за те, щоб він мовчав, а Цицерону римський імператор Антоній наказав відгрнати голову, оскільки побоювався, що той своїми промовами підніме проти нього народ.
Демосфен став великим оратором завдяки своїй наполегливості та енергії. Від природи він страждав недорікуватістю, мав тихий голос і коротке дихання. Бажаючи стати оратором, Диосфен кожен день приходив на берег моря і під шум хвиль, що нагадує йому гул натовпу, виголошував промови. Він розмовляв з камінчиками в роті, піднімався в гори, читаючи при цьому поеми і таким чином тренуючи дихання, відточував перед дзеркалом міміку.
Але вже в ті далекі часи існували школи ораторського мистецтва, де навчали риторики, красномовства, називаючи його «робітницею переконання».
Не менше значення відводиться ораторської майстерності і в наш час. Школи ораторського мистецтва пропонують всілякі курси, тренінги та методики, навчальні говорити красиво і переконливо. Існує чимало книг на цю тему: «Як виступати публічно» Дейла Карнегі, «Підручник риторики» Хайнца Леммермана, «Як розмовляти з ким завгодно, коли завгодно і де завгодно» Ларі Кінга та ін. У більшості з них розповідається, як вести себе, виступаючи публічно, щоб впливати на людей. Хоча не менш важливо знати, що не можна робити і що не потрібно говорити на публічних виступах, щоб не втратити увагу слухачів.
Про яких словах і фразах треба забути
1. «Буду говорити коротко», або «Скажу коротко»
Багато оратори починають свій виступ з цих слів. І дійсно, люди приходять на лекцію або презентацію, щоб отримати максимум цікавої та корисної інформації за короткий час. До того ж яким би яскравим не було виступ, через певний час слухачі втомлюються і їх увага розсіюється. Тому інформативне, але короткий виступ в інтересах і слухачів і оратора.
Щоб воно вийшло таким, оратор повинен підготуватися заздалегідь і точно знати, скільки часу займе його мова. Тоді замість розпливчатого обіцянки «Буду говорити коротко» краще сказати: «Мій виступ розрахований на півгодини, але я закінчу його на 5 хвилин раніше, щоб у нас залишився час поспілкуватися (або випити каву)». Ця фраза звучить більш конкретно, і налаштовує слухачів на увагу.
До того ж практика показує, що ті, хто дає обіцянку говорити коротко, ніколи його не виконує і відрізняється багатослівністю.
2. «Вимкніть, будь ласка, свої телефони»
Безперечно, оратору важко тримати увагу слухачів, якщо з усіх боків раз лунає телефонний мелодія, до того ж інколи досить різка. А хтось ще й намагається відповісти на дзвінок, вважаючи, що говорить тихо. У той же час вимога вимкнути телефони (або планшети) може відразу налаштувати слухачів проти себе. Тим більше, що зараз їх використовують не тільки для дзвінків, але і для робочих нотаток.
Замість цього можна просто поцікавитися у аудиторії, чи не забув хтось поставити телефон на режим ” без звуку. А ще краще – з перших слів зацікавити слухачів настільки, що вони самі забудуть про своїх гаджетах.
3. «Повернемося до цього питання пізніше»
Часто по ходу виступу у слухачів виникають питання, на які вони одразу ж хочуть отримати відповідь. Але оратори нерідко ігнорують їх, обіцяючи відповісти пізніше. Практика показує, що пізніше вже ніхто не повертається до пройденого матеріалу: оратор найчастіше забуває про питання, а слухачі або забувають, або він втрачає для них актуальність. І це дещо знижує якість виступу.
Тому на питання краще відповідати тоді, коли їх ставлять, тим більше що такі паузи дещо пожвавлюють лекцію або презентацію.
4. «Вам мене чути?»
Ораторам, виступає перед великою аудиторією і користуються мікрофоном, властиві побоювання, що люди погано чують або не чують взагалі, оскільки мікрофон несправний. Ці побоювання посилюються, якщо їх виступ не зустрічає очікуваної реакції слухачів, і тоді вони починають час від часу цікавитися, чи добре чути.
Така ситуація позбавляє промовця впевненості в собі і розсіює увагу слухачів, тому виступ виходить зім’ятим.
Щоб цього не сталося, якість звуку в мікрофоні варто перевірити заздалегідь, тим більше, що є люди, які відповідають за звуковий супровід заходу.
5. «Занадто яскраве світло заважає вас бачити»
Так само як і мікрофон, освітлювальні прилади потрібно перевірити перед початком заходу. Виставляти світло повинні люди, що професійно займаються освітленням. В іншому випадку для нас може виявитися неприємним сюрпризом світло, сліпуче очі, і ми будемо стурбовані тим, як швидше закінчити виступ, виправдовуючись перед слухачами, що надто яскраве світло заважає їх бачити.
6. «Мені вчора сказали, що я повинен виступити»
Фрази на кшталт «Мене не попередили, що я буду виступати», «Організатори мені тільки вчора подзвонили, що заплановано мій виступ», «Мені довелося подолати тисячу кілометрів, щоб виступити перед вами, тому у мене втомлений вигляд» і тому подібні виголошують багато оратори. Очевидно, таким чином вони страхують себе, розраховуючи на поблажливість публіки, якщо виступ пройде не на належному рівні.
Проте якщо ми дійсно не в формі, погано себе почуваємо або не підготовлені, то краще відмовитися від участі у заході. Адже в кінцевому підсумку люди заплатили гроші пожертвували особистим часом, щоб нас послухати, і їм зовсім не цікаво знати причину, по якій ми не виправдали їхніх очікувань.
7. «Видно вам, що там написано?»
Використовуючи слайди (і таблиці), не варто прагнути вмістити на одному (або однієї з них) як можна більше інформації. Занадто дрібний текст, діаграми або малюнки зможуть розгледіти лише деякі, а ми самі будемо дуже засмучені, коли це зрозуміємо. То і справа перепитуючи слухачів, чи може прочитати текст на слайдах, ми заважаємо їм зосередитися на темі виступу.
8. «Я прочитаю вам, що тут написано»
Ще одна причина, по якій слайд не повинен містити багато тексту, ― люди намагаються його прочитати весь і перестають слухати промовця. Не варто читати текст слайда вголос і оратору. Виступ буде більш зрозумілим, якщо текст на слайді буде містити не більше чотирьох слів.
Якщо ж необхідно розмістити, наприклад, цитату, що складається з більшої кількості слів, то потрібно не починати говорити до тих пір, поки всі її не прочитають. Це повинно зайняти не більше шести – восьми секунд.
9. «Можете не записувати, тому що пізніше отримаєте презентацію онлайн»
Слухачі вільні робити все, що їм зручно, для того, щоб краще засвоїти матеріал: багато легше запам’ятовують почуте, якщо роблять для себе нотатки. По суті, це і є мета оратора ― зацікавити й утримати увагу слухачів, а отримана пізніше презентація лише закріпить тему.
10. Слова бур’яни або ж слова-паразити
Нам здається, що ми говоримо красиво і правильно. Але, послухавши себе з боку, з подивом помічаємо у своїй промові всілякі «е-е-е», «от» і «ну». На жаль, ці слова, звані паразитами, не чужі і деяких промовців. Ніякого смислового навантаження вони не несуть, і лише ускладнюють сприйняття. Зрештою такий оратор починає дратувати, а сказане ним не викликає довіри.
Тому перед виступом не завадить записати і прослухати свою мову з тим, щоб побачити, наскільки вона засмічена словами-паразитами.
. На питання, чому ж ці невдачі не зупинили його, він відповів, що перепробувавши сотні способів, як зробити лампочку, він зрозумів, як її не потрібно робити;
9. Спілкуватися з цікавими людьми
З людьми, які не пливуть за течією, а відкриті всьому новому. Це підштовхне нас до дії, викличе бажання змінитися в кращу сторону;
10. Пам’ятати про те, що життя швидкоплинне
У нас не буде можливості переписати її, немов з чернетки, набіло. У нас є один-єдиний шанс реалізувати себе по максимуму, щоб на схилі років не шкодувати про те, що було упущено і не збулося.