Рейтинг статьї
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів, в середньому: 5 із 5)
Героїв Севастополя 03061 Україна, Київ
Поради

5 порад, як перестати лаятися матом

Як відомо, матюки належать до ненормативної лексики, тобто лексиці, не є літературною нормою. Нецензурні вислови, нецензурна лайка, обсценні лексика (від англійського obscene — «брудний», «непристойний») — це все той же мат. І суспільна мораль її засуджує.

Проте навряд чи знайдеться людина, який не знав би матюків. Їх називають мерзенними, вульгарними, сороміцькі, але вони є в будь-якій мові. Правда, найбільш відомі лайливі слова, що утворилися в українській мові і розповзлися по всьому світу.

Найбільш уживані слова, що складаються з чотирьох коренів, що позначають чоловічі і жіночі статеві органи, жінку легкої поведінки і фізіологічний процес. Далі за допомогою додавання до них приставок, суфіксів і закінчень утворюються нові матюки. Причому використовуються вони в самих різних значеннях, вельми далеких від початкового.

Ці слова далеко не завжди застосовуються як лайка. Два-три таких слова дозволяють виразити широкий спектр найрізноманітніших емоцій і почуттів — від радості до ненависті. Вони, як ніякі інші слова, відображають найменші нюанси цих почуттів або ставлення любителя міцного слівця до подій.

Втім, знати матюки — зовсім не означає вживати їх. Одні люди прекрасно обходяться і без них, інші ж згадують «маму» або ще кого ледь не через кожне слово. Як вони кажуть, для їх зв’язки. А часом загнутий такий кількаповерховий мат, що вуха в’януть або згортаються в тгрночку.

Матюкаються люди різних соціальних верств, різного освіти, статі і віку. Правда, люди малоосвічені і з нижчих соціальних верств суспільства використовують їх зазвичай несвідомо, рефлекторно, а люди інтелігентні, — зі знанням справи.

Хто кого?

Матюки надзвичайно живучі, як і таргани, безуспішна боротьба з якими триває тисячоліття. Незважаючи на рішучі заходи, спрямовані на боротьбу з ними, їх не стали вживати менше.

1 липня 2014 року в Україні набув чинності закон, яким було заборонено використовувати ненормативну лексику в публічних місцях, зокрема в теле – і радіоефірі, під час публічного виконання творів мистецтв та в кінопрокаті. Цей процес контролює Росспоживнагляд, який накладає штрафи на правопорушників — як пересічних громадян, так і посадових і юридичних осіб.

Але, як відомо, солодкий саме заборонений плід. «Коли щось забороняють, цього хочеться ще сильніше», «…спокуса тим сильніше, чим суворіше заборона», — писали класики. Так що навряд чи поправки до закону «Про державну мову», покликані захистити населення від мата, відіграють істотну, і взагалі хоч якусь роль у боротьбі з матерщинниками. Хіба що дають змогу дещо поповнити скарбницю за рахунок штрафів.

Жартівники запропонували свій варіант боротьби з ненормативною лексикою, а саме: замінити лайливі слова і вирази культурними, які несуть точно таку ж смислове навантаження. Наприклад:

  • зає…ли — ви надто настирливі;
  • ох…? — ваша поведінка не відповідає моїм очікуванням;
  • пішов на… — не відволікайте мене, я зайнятий;
  • прое… — здається, ми щось не врахували;
  • не піз…єте — не говоріть дурниці (нісенітниці);
  • спиз… — хтось узяв те, що погано лежало.

І тощо

Мають право бути?

Однак пропоновані натомість, хоча б і в жарт, вирази зовсім не передають тієї експресії, з якої звучать слова лайливі. І, природно, не проникають у душу того, кому вони призначені, і не досягають мети. Виходить, що і від матюків є якась користь?

Цікаве висновок зробили військові історики, аналізуючи події Другої світової війни: японці нерідко програвали битви американцям лише тому, що повільніше віддавали команди, а значить, і приймали рішення. Це відбувалося тому, що в японській мові довжина слова в середньому становить 10,8 символів, а в американців — 5,2.

В українській мові середня довжина слова — 7,2 слова, проте в критичних ситуаціях ніхто не віддає команди, наприклад, наступним чином: «15-го наказую негайно відкрити вогонь по ворожого танка праворуч, який веде вогонь по наших позиціях!». Артилеристи, і не тільки, переходять на ненормативну лексику, замінюючи цілу фразу одним словом, а слова скорочуючи до 3,2 символу. В результаті вищезгадана фраза звучить так: «15-й, е… по цьому х… праворуч!». А від швидкості віддачі наказу нерідко залежить результат бою.

Про те, що не слід так категорично ставитися до мату і вважати людей, які до нього вдаються, вульгарними, кажуть і психологи. Правда, вони роблять застереження, що ненормативну лексику потрібно застосовувати правильно, з розумом, і тоді слова, звані матюками, можуть навіть принести користь.

Крім того, вони прийшли до висновку, що любителі міцного слівця — це зовсім не обов’язково люди недалекі, які прагнуть когось принизити і образити. І навіть навпаки: люди, що використовують ненормативну лексику, чесні, емоційні, експресивні і володіють високим вербальним інтелектом. Так стверджують вчені з США, Великобританії, Китаю та Нідерландів, які в ході спільних досліджень опитали майже 300 добровольців і проаналізували примітки та коментарі користувачів соціальних мереж, зокрема Facebook.

Один з дослідників навіть заявив, що чим більше людина схильна до лихослів’я, тим вище рівень його вербального інтелекту: раз він побіжно користується словами-табу і розуміє, як і коли їх можна вжити, значить, точно так само правильно він звертається зі словами інших категорій. Своїм дослідженням він спростовує думку про те, що мат використовують люди з малим словниковим запасом.

Крім того, спостереження за поведінкою добровольців показали, що лайливі слова, вимовлені в критичні моменти, збільшують рівень адреналіну в крові, підвищує больовий поріг і притупляють страх.

Таким чином, був зроблений висновок, що вживання нецензурних слів там, де це доречно, має вважатися не відхиленням, а нормою, а отже, забороняти їх немає сенсу.

І в той же час існує і протилежна думка: мат принижує і ображає оточуючих. Він свідчить про низьку особистої культури матерщинника. Матюки заряджені негативом, який поширюється на всіх людей, змушених його слухати.

Оскільки людина живе в соціумі, то йому потрібно рахуватися з тими, хто його оточує. І якщо мат ріже їм слух, то від звички виражати свої емоції за допомогою матюків потрібно позбавлятися.

Не допустимо він і при спілкуванні з дітьми: вони швидко переймають погані звички. Спочатку деяких батьків розчулює дитя, яке, картавлячи, повторює «погане» слово, потім вони дивуються, де він такого набрався, потім обурюються і забороняють, забуваючи, що «вчителями» найчастіше є вони самі.

Практичні поради

Отже, ми вирішили, що перейшли всі межі: мат міцно увійшов в наше життя. Для боротьби з ним і з собою підійдуть ті ж методи, що і при боротьбі зі словами-паразитами.

Серед пропонованих методик зустрічаються і досить радикальні. Наприклад, намотати на руку звичайну гумку. І при кожному вылетевшем міцному словце натягувати її, а потім відпускати, щоб вона вдарила по руці якомога болючіше. В результаті «погані» слова будуть асоціюватися з болем. Для більшого ефекту радять навіть скористатися електрошокером. Втім, тут недалеко і до мазохізму.

Отже:

1. Караємо себе «грнлем»

Можна завести скарбничку, куди кидати гроші всякий раз, як тільки вискочить, яке слово не горобець — не впіймаєш. Справу зроблено — платимо штраф.

Але цей метод буде ефективним лише в тому випадку, якщо скарбничка належить комусь чужому, і наші грошики від нас попливуть.

Адже власну скарбничку ми захочемо наповнити швидше, що аж ніяк не буде стимулювати нас забути матюки.

2. Підбираємо заміну

Досить часто лайливе слово вилітає мимоволі: нас облила брудною водою проїжджаюча повз машина, або ми випадково впустили собі на ногу важкий предмет, або ненароком взялися рукою за гарячий предмет, або випадково зачинили двері і залишилися без ключів. Подібні побутові ситуації з кожним трапляються досить часто, і, звичайно ж, матюки допомагає зменшити напругу. Але добре, якщо при цьому нас ніхто не чує. А якщо ми перебуваємо «в пристойному суспільстві» і не хотіли б нікого збентежити?

Для таких випадків потрібно підібрати нейтральні слова, які замінять матюки: щось на кшталт «ялинки-палиці» або слова з іншої мови — німецького, китайського та ін

Спочатку доводиться себе контролювати, а вже через місяць нові слова ввійдуть у звичку.

3. Розширюємо словниковий запас

Ми не можемо швидко підібрати потрібне слово і промовляємо звичне лайливе, яке так і крутиться на язиці? Не вважають нас нецікавим співрозмовником, від якого хочеться якнайшвидше втекти?

Випишемо «погані» слова, від яких ми хотіли б позбутися, і пошукаємо в тлумачному словнику гідну заміну — слова, які зроблять нашу мову яскравою і виразною.

4. Контролюємо емоції

Перш ніж вистрілити звичне міцне слово, зробимо глибокий вдих і порахуємо до десяти. Схлинуть емоції, ми прийдемо в себе і передумає матюкатися. Ця порада не завжди доречний: в певних колективах і умовах люди розуміють і поважають тільки мат і не зрушать з місця, поки їх «не пошлють».

5. Міняємо оточення

«З ким поведешся, від того і наберешся», — говорить прислів’я. «З вовками жити, по-вовчому вити», — йдеться у ще одній. Тобто хочеш чи не хочеш, але якщо потрапив у вовче стадо, рано чи пізно сам перетворишся на вовка. Під впливом оточуючих не уникнути змін у власній поведінці.

Є й ще одне прислів’я: «Рибак рибака бачить здалеку», або ж подібне притягує подібне. Підсвідомо людина тягнеться до тих людей, в той колектив, де він не відчуває себе білою вороною, де він свій.

Але якщо мета — особистісне зростання, то потрібно йти з компаній, де панує застій і можливостей для розвитку немає і не буде.

Напишіть відгук