Рейтинг статьї
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 1 із 5)
Героїв Севастополя 03061 Україна, Київ
Поради

5 порад, як розвинути інтелект в будь-якому віці

Головний мозок людини — це складна система нервових клітин (нейронів). Інформація від одного нейрона до іншого передається за допомогою хімічних передавачів — нейромедіаторів (зокрема, ендорфінів, дофаміну і ін). Існує помилкове твердження, що в роботі людського мозку задіяна лише мала його частина.

насправді мозок у всіх завжди працює повністю, однак це зовсім не означає, що межа досягнутий і мозок не можна розвинути. У людини, що займається саморозвитком, утворюються і нові нейрони, і нові зв’язки між ними — це і буде розвиток інтелекту.

Сучасна наука говорить про те, що розумові здібності людини на 50% залежать від генетичного фактора, тобто половину потенціалу інтелекту закладають батьки — це тип характеру, набір нейронів, нейромедіаторів. В 5-річному віці у дитини вже сформований набір нейронів і зв’язків між ними, велика частина з яких залишиться з ним на все життя. А далі багато що залежить від того, як його будуть розвивати батьки, а коли він виросте — і він себе сам.

Мета багатьох людей, охочих стати успішними, — максимально повно реалізувати закладені в них здібності, свій потенціал. І вірний шлях досягти цієї мети — не переставати працювати над підвищенням свого інтелекту. Той, хто буде активно працювати над розвитком своїх розумових здібностей, вже через рік зможе кардинально змінити себе в інтелектуальному плані.

Так як же змусити свій мозок працювати на повну силу? Адже в нашому світі, де панує конкуренція, перемагає не найсильніший, а самий розумний, спритний і винахідливий.

Підвищити свої розумові здібності не проблема, було б бажання і терпіння. Звичайно, другим Ейнштейном, Теслою, Едісоном або Илоном Маском ми навряд чи станемо — це виняткові особистості-самородки. Але, зайнявшись саморозвитком, ми переконаємося, що наш мозок володіє такими можливостями, про яких ми і не підозрювали.

Звичайно ж, багато людей хотіли б стати генієм легко і швидко, не витрачаючи особливих зусиль. Зараз є чимало книг з розвитку розумових здібностей, наприклад Станіслава Мюллера «Стань генієм! Секрети супермышления» із серії «Сам собі психолог», але більшість людей лінується їх навіть прочитати.

Для них виходом була б чарівна таблетка на зразок тієї, яка випадково дісталася головному герою американського фільму «Області темряви» (2011) з Бредлі Купером у головній ролі. Завдяки цій таблетці мозок письменника-невдахи з Нью-Йорка починає працювати з неймовірною потужністю, і депресивний герой перетворюється в геніального біржового гравця з величезними перспективами. Але без таблетки він ніхто. До того ж виявилося, що чудові таблетки, що поліпшують роботу мозку, мають серйозну побічну дію.

Хоча герой і знаходить вихід із складного становища, в яке він потрапив, нам краще керуватися здоровим глуздом і зайнятися вправами для розвитку інтелекту. Щоб мозок працював, його потрібно навантажити, однак вправи повинні бути цікавими, а не монотонними. В іншому випадку ми будемо підсвідомо уникати їх, займаючись прокрастинацією. А вправи тільки тоді дадуть результат, коли ввійдуть у звичку.

Що таке IQ?

В 1912 р. німецький психолог Вільгельм Штерн запровадив поняття «коефіцієнт інтелекту» — IQ. Його визначають за допомогою різних тестів з завданнями по наростаючій складності. Середнє значення дорівнює 100. Значення 70 кваліфікується як розумова відсталість.

Під інтелектом розуміється не обсяг знань, накопичених людиною, а його здатність запам’ятовувати й аналізувати нову інформацію, а також вміти нею скористатися для вирішення наступних завдань.

Американка Андреа Кушевски — лікар-консультант і фахівець в області поведінкової терапії. Вона працює з дітьми, що страждають аутизмом, у яких порушені когнітивні здібності. Одним з її перших пацієнтів був хлопчик із затримкою психічного розвитку: його IQ свідчило про незначну розумової відсталості. Після трьох років навчання читання, математики, навичкам гри, комунікації по розробленій нею методикою його IQ складає 100. Такі ж успіхи в розвитку інтелекту спостерігалися і в інших дітей з когнітивними розладами, з якими проводилися заняття.

Отже, якщо діти з проблемами у навчанні можуть стрімко розвиватися, то середньостатистичній людині, яка не має таких проблем, як мовиться, і карти в руки.

Андреа Кушевски зробила наступні висновки:

  • інтелект піддається тренуванню;
  • чим більше його тренувати, тим краще буде результат;
  • розвинути інтелект під силу кожному, незалежно від рівня його первинних здібностей.

Розвиваємо розумові здібності

1. Шукаємо нововведення

Всі генії зазвичай ерудити — люди, що володіють великими знаннями в багатьох галузях життя. Наприклад, Леонардо да Вінчі був не тільки талановитим художником, але й письменником, музикантом, ученим і винахідником.

Люди, які прагнуть розвинути свій інтелект, повинні бути відкриті всьому новому: знань, діяльності, подіям. Адже кожна нова діяльність сприяє утворенню нових зв’язків синапсів, які пов’язують один нейрон з іншими і через які вони обмінюються імпульсами.

Вироблення дофаміну — гормону-нейромедіатора, що стимулює утворення нових нейронів і сприяє підвищенню мотивації, також прямо залежить від нововведень, які запускають цей процес.

Той, хто хоче мати високий коефіцієнт інтелекту, не повинен вважати, що, закінчивши внз, можна назавжди забути про навчання, адже це прямий шлях до деградації. Тому не перестаємо шукати нову поживу для розуму: вивчаємо нові науки, нові мови, записуємося на курси — наприклад, живопису, гри на гітарі, латиноамериканських танців, займаємося новим видом спорту, вирушаємо у подорож за новими враженнями.

Цінність для розвитку розумових здібностей представляють не стільки самі знання, скільки сам процес навчання.

2. Кидаємо виклик самим собі

Чимало сказано про користь розвиваючих ігор для мозку, тренують пам’ять і концентрацію уваги: покер, преферанс, шахів, гри в нарди, комп’ютерних ігор на зразок Tetris, Sudoku.

Правда, психологи, що займаються питаннями розвитку інтелекту, радять, досягнувши майстерності в одній грі, переходити до наступної. Адже мозок, зрозумівши, як грати, наприклад в Sudoku, починає лінуватися, при цьому нові синаптичні зв’язки вже не утворюються так активно. Щоб мозок був навантажений і продовжував посилено працювати, потрібно постійно тримати його в стані деякого ускладнення.

3. Вчимося мислити творчо

1) Розвивати креативне мислення, здатність створювати оригінальні ідеї і мислити нестандартно.

Наприклад, беремо якусь задачу і знаходимо від 10 до 20 способів її вирішення, особливо не обмежуючи свою фантазію. Отже,

  • нас застав на вулиці сильний дощ, парасольки немає, до дому далеко, а дощ, швидше за все, надовго;
  • ми поспішаємо на важливу зустріч, а у нас раптово ламається каблук;
  • пропав гаманець з грошима та картками, а ми — в чужому місті;
  • нас запросили на вечірку, де ми нікого не знаємо, крім господині будинку, яку терміново викликали на роботу;

2) Після перегляду якого-небудь фільму придумуємо йому власну назву;

3) Відкриваємо будь-яку книгу і виписуємо з неї 10 слів, узятих навмання. А тепер спробуємо знайти зв’язок між ними і скласти з них короткий розповідь з 10 пропозицій;

4) Уявляємо себе архітектором, перед яким замовник поставив завдання спроектувати будинок. Будинок не простий: у проекті повинні бути відображені 10 придуманих замовником слів: риба, горіх, цегла, кіт, вода і т. д. Фантазуємо і малюємо цегляний будинок, поруч — горіхове дерево, на якому сидить кіт і дивиться на рибок, що плавають у ставку, і т. д.;

5) Вибираємо будь-який предмет, що знаходиться в кімнаті, і підбираємо 5 прикметників, які найбільше йому відповідають. Наприклад, апельсин — соковитий, іспанська, помаранчевий, смачний, солодкий. І 5 прикметників, які менше всього йому підходять: котячий, різкий, платочный, трав’яний, хмарний;

6) На аркуші паперу малюємо 20 хрестиків і на основі кожного з них зображуємо предмет, який підказує нам наша уява: наприклад, млин, каструлю, бабку, шахову дошку. Замість хрестиків як заготовки для майбутніх картинок можна намалювати гуртки або дві перпендикулярні лінії.

4. Не шукаємо легких шляхів

Прогрес полегшує нам багато завдань, проте наш мозок, позбавлений навантажень, при цьому розслаблюється. Взяти хоча б калькулятор, завдяки якому ми успішно розучилися робити навіть найпростіші арифметичні дії подумки або на папері.

Або GPS, що допомагає орієнтуватися на місцевості. Звиклі до нього згодом виявляють, що вже не в змозі обійтися без нього, настільки вони втратили власне почуття орієнтації.

Нам в допомогу створені й програми-перекладачі, які в той же час погіршують наше знання мов, оскільки позбавляють мозок можливості в них практикуватися.

Технології спрощують життя, але при цьому страждають когнітивні здібності, адже мозок потребує тренуваннях. Звичайно ж, не потрібно відмовлятися від благ цивілізації і продуктів сучасних технологій, але іноді варто дати попрацювати і мозку, щоб тримати його в тонусі.

5. Спілкуємося в мережі

Соцмережі зразок Twitter, Google+ та інших дають можливість спілкуватися з великою кількістю нових людей. Іншого оточення, нові знання та ідеї відкривають нові можливості і дозволяють подивитися на власні проблеми з іншої точки зору, знайти нові шляхи їх вирішення. У процесі розвитку інтелекту роль колективного розуму безсумнівна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *