Пам’ять дана людині, щоб допомагати пов’язувати минуле з сьогоденням. Якщо б не було пам’яті, людство б не розвивалося і не рухалася вперед. Саме історична пам’ять дозволяє не повторювати помилок минулого. Однак це в масштабах людства. А для чого потрібна пам’ять кожній людині окремо?
Є різні види пам’яті: слухова, зорова, моторна, рухова. Вона може бути короткочасною або довгострокової, сенсорної або механічною. Найголовніша функція пам’яті для людини – це накопичення, закріплення, збереження і наступне відтворення свого індивідуального досвіду.
Для кожного виду пам’яті є свої способи розвитку, але, мабуть, найбільше людині необхідно розвивати зорову пам’ять. Які способи для цього існують?
1. Увага і ще раз увага
Є люди, наглядові від природи. Опинившись у незнайомому місці, вони запам’ятовують усе, що бачать, і потім з легкістю відтворюють по пам’яті. Цього можна домогтися і довільно. Кожен день, гуляючи по одному і тому ж маршруту, можна запам’ятовувати всі попадаються на шляху об’єкти: будинки, дерева, трансформаторні будки, а потім, що називається, діставшись до кінцевого пункту, відновити в пам’яті весь маршрут.
А ось якщо протягом тижня змінювати маршрут, то спектр об’єктів для запам’ятовування розшириться ще більше, а значить, тренування стане більш інтенсивною. При цьому бажано не просто запам’ятовувати колір або поверховість будинку, але і скільки вікон по ширині поверху, або скільки під’їздів, або які гойдалки є на ігровому майданчику перед будинком. “Прокручуючи” в пам’яті всю стрічку в зворотному порядку і згадуючи всі ці деталі, можна домогтися феноменальною зорової пам’яті, а попутно стати дуже спостережливим, що, в свою чергу, створить готовність для освоєння інших занять: наприклад, спостережливість допоможе стати хорошим криміналістом, експертом або психологом.
2. Асоціації
Асоціативне мислення більше притаманне людям з художніми здібностями, причому у багатьох ці здібності проявилися вже з дитинства. Є діти, здатні побачити в звичайному стільці, крісло пілота або трон короля. Але з віком прагнення шукати асоціації сходить нанівець, адже дорослі вже не володіють такою силою уяви.
Однак для розвитку зорової пам’яті доведеться згадати про асоціації. Наприклад, запам’ятовуючи дорогу на карті, можна порівняти її зі змією або стрічкою. Емблеми, герби, якісь символи можуть сприйматися з певним змістом. Треба тільки наповнити цим прихованим змістом кожен подібний знак. Він буде зрозумілий тільки вам, але цього і добиваєтесь.
Запам’ятовування телефонів, дат та інших цифрових послідовностей може бути істотно полегшене, якщо кожна цифра в ряду буде породжувати асоціацію з подіями у вашому житті чи житті друзів, знайомих. Це може бути рік народження, рік закінчення школи, одруження, народження дітей тощо
3. Фотографування
Освоївши цей спосіб, з часом можна буде запам’ятовувати цілі тексти з одного погляду (див. «Як розвинути фотографічну пам’ять»). Починати тренування треба з двох-трьох слів, які запам’ятовуються з першого погляду. “Вихопивши” їх очима з тексту, потрібно закрити очі і уявити. Коли успіх буде закріплено, потрібно почати запам’ятовувати речення, потім абзаци, а дехто примудряється це робити навіть з цілими текстами. Але такий рівень майстерності можливий тільки при наполегливій щоденній тренуванні.
Можна тренуватися і на картинках або дрібних предметах. Дивлячись на якесь складне зображення протягом 10 секунд, потрібно постаратися через хвилину чи дві відновити в своїй пам’яті найменші деталі. Якщо на перших порах їх запам’ятається не більше десятка, то після посилених тренувань кількість пам’ятних деталей може досягати двадцяти і більше.
Те ж стосується і предметів. Якщо хтось буде діставати з коробки невеликі предмети, залишаючи їх на столі, а потім прикриваючи на якийсь час, то пізніше потрібно буде згадати їх усі. Починаючи з п’яти-семи предметів, можна домогтися запам’ятовування близько двадцяти, а то й більше предметів.
4. Метод римської кімнати
Цей метод, званий ще ланцюжком Цицерона, – це дуже ефективний спосіб навчити структурувати інформацію для її кращого запам’ятовування. Суть полягає в наступному: запам’ятовуються об’єкти треба подумки розташувати в добре знайомому приміщенні (наприклад, у своїй кімнаті), але в строго визначеному порядку. І тоді потім, щоб відтворити необхідну інформацію, потрібно буде згадати цю кімнату.
Нібито саме так робив Цицерон, відомий римський філософ і оратор, перед своїм виступом. Прогулюючись по своєму будинку, він розміщував найважливіші моменти своїй промові в добре знайомих або улюблених куточках. А виголошуючи промову, як ніби заново проходив по цьому маршруту, згадуючи ключові моменти. Можна, звичайно, використовувати в якості такого “сховища” не тільки кімнату або будинок, але і вулицю, шафа або навіть свій робочий стіл, лише б ці предмети були добре знайомі для запам’ятовування цих самих “закутків”.
5. Мнемотехніки
Цим загадковим словом насправді називають цілий комплекс вправ, спрямованих на запам’ятовування (“мнемо” – пам’ять). Це можуть бути вправи, спрямовані на запам’ятовування осіб, прізвищ та імен, номерів телефонів. Для цього важливо розташувати інформацію особливим чином. Якщо номер телефону з розташованими у ньому 11 цифрами, сприйняти, а вже тим більше запам’ятати представляється вкрай складним, то ці ж цифри, розбиті знаками – дужками й дефісами, запам’ятаються з легкістю.
Якщо при цьому в пам’яті виникне прізвище цієї людини і його обличчя, то можна говорити про певні успіхи. Згадайте, як Гліб Жеглов у фільмі Станіслава Говорухіна майстерно згадав усе прізвиська передбачуваної злочинниці. Ефект буде набагато більше, якщо запам’ятовувати телефони малознайомих людей, наприклад, клієнтів або відвідувачів.
Є техніки, які розраховані на самонавіювання або гіпноз. Люди, схильні до таких особливостей, можуть при потрібному настрої запам’ятати цілу книгу, причому на все життя. Але таких одиниці, а от вправи з таблицями Шульте доступні кожному. Їх застосовують при навчанні швидкісного читання, так як при роботі з таблицями зростає швидкість зорових пошукових рухів і прискорюється темп сприйняття потрібної інформації. Вони допомагають розширити периферійний зір.
Спочатку таблиці Шульте використовували для нейролінгвістичного програмування, щоб викликати стан високої продуктивності для перемикання свідомості і виконання послідовних логічних операцій.
Самими простими техніками можуть бути вправи для порівняння схожих картинок, що містять деякий набір відмінностей. Або, навпаки, такі зображення, в яких знайти загальне практично не можливо, і лише асоціації здатні викликати у свідомості потрібну інформацію.
Звичайно, зорова пам’ять може розвиватися природним шляхом у тих людей, яким за службовим обов’язком доводиться запам’ятовувати безліч осіб: вчителів, кондукторів, провідників. Однак важливо розуміти, що навіть відсутність хорошої пам’яті як такої ще не вирок, і завдяки наполегливим тренуванням можна досягти непоганих результатів. Головне – виконувати вправи в системі.