1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів, в середньому: 5 із 5)
Героїв Севастополя 03061 Україна, Київ
Поради

5 способів вийти з зони комфорту

Зона комфорту – життєвий простір, в якому ми відчуваємо себе в безпеці. Зазвичай це не фізичні, а психологічні рамки, вихід за які пов’язаний з дискомфортом.

Ми вибудовуємо свою зону комфорту звичок, шаблонів і стереотипів. Нам затишно жити в передбачуваному світі власних помилок, але чим довше ми в ній перебуваємо, тим складніше буває зробити крок назовні. Кожне незвичне дію лякає і засмучує. Ми забуваємо про те, що в зовнішньому світі нас очікують не тільки неприємності, але й захоплюючі пригоди, відкриття і незвідані відчуття.

Коли ми живемо, як кажуть, «на автопілоті» – це і є перебування в зоні комфорту. Ми механічно повторюємо звичні дії і точно знаємо про їх результаті. Поки працюють руки, дрімає особистість, для якої небезпечно постійне перебування в замкнутому колі звична робота – звичний відпочинок. Особистість наша при такому усталеному режимі деградує, і ми не повинні цього допустити!

Прикмети застрявання в зоні комфорту

Пізнання нового завжди пов’язане з виходом за межі зони комфорту. Зона ризику – це простір, де з нами можуть відбуватись непередбачувані події, але виходити в нього необхідно, щоб розвиватися. В молодості ми легко розширюємо рамки, але чим старше ми стаємо, тим складніше відмовитися від спокою.

Здорова людина надовго затримався в зоні комфорту, прирікає себе на деградацію. Які ознаки стають свідченням застрягання? Припустимо, ви зіткнулися з новою ситуацією або просто уявили собі, що можете до неї потрапити. Якщо реакцією стає страх, знайте – вам терміново пора вибиратися з насидженого місця. Згадайте, що реакції на нові обставини можуть бути зовсім іншими: цікавість, занепокоєння, приємне збудження, навіть радість. Але випробуваний вами страх – почуття абсолютно деструктивний, і воно явно свідчить про небажання покидати зону комфорту. Страх змушує нас ховатися від проблеми, робити вигляд, що нічого не відбувається, чинити опір змінам. Якщо ми вирішуємо розширити свою зону комфорту, дії повинні бути абсолютно іншими – адаптація та прийняття нових обставин.

Усвідомлення

Як сказав Ніл Волш, справжнє життя перебуває за межами зони комфорту. Першим і найважливішим кроком на шляху виходу в справжню життя має стати усвідомлення зависання в оманній рівновазі. Важливо визнати, що ми застрягли на мертвій точці і перестали розвиватися. Так трапляється дуже часто: є звична робота, обридлі, але усталені відносини, незручна, але своя квартира. Все це може викликати глухе роздратування і залишатися незмінним, тому що ми боїмося вирватися за нами ж встановлений бар’єр.

Тісна клітка

Ведмедя в зоопарку тримали в маленькій клітці, де він міг робити всього чотири кроки. Цілими днями він крокував вперед і назад, вимірюючи свій життєвий простір. Відвідувачі говорили, що їм шкода ведмедя і вважали, що він мріє про свободу і просторі. Потім зоопарк розширився, і всіх тварин переселили у просторі зелені вольєри, а для нещасного ведмедя побудували навіть басейн. Коли «щасливчика» перевозили на нове місце проживання, він продовжував відраховувати звичні чотири кроки в тісному перевезення. І ось нарешті його випустили у великий вольєр. Ведмідь озирнувся, ступив обережно, потім ще раз… Він все одно робив чотири кроки вперед і назад… Прути, обмежують його, існували тільки в уяві, але вони були на місці і виявилися дуже міцними. Ведмідь досі відміряє свою зону комфорту, не звертаючи уваги на вільний простір навколо.

Усвідомлення відсутності кордонів – шлях до свободи. Давайте визнаємо, що це ми самі обгородили себе – пора розширювати межі. Ми пропонуємо програму виходу із зони комфорту, що складається з п’яти кроків.

П’ять кроків до визволення

Крок перший – Постановка завдання

Будь-який шлях починається з вибору напрямку і першого кроку. Потрібно вирішити, куди ми хочемо прийти і навіщо. Завдання можуть бути самими різними. Наприклад, ви розумієте, що у вас є проблеми зі спілкуванням, ви не можете контактувати з новими людьми, і це вас сковує. Значить, ви повинні знайомитися як можна частіше, ініціювати спілкування і зробити його звичним, тобто комфортним.

Крок другий – Чого і скільки ви хочете?

Наступний етап – конкретизація завдання. Визначте термін і результат. Зазвичай результат може вимірюватися цифрами, фактами, оцінками та іншими чіткими критеріями. Так ви зможете зрозуміти, наскільки повно виконали завдання. Також слід намітити план дій.

Якщо ви вирішили, що ваше завдання – подолання труднощів у спілкуванні, можна орієнтуватися на стан впевненості при нових знайомствах, але виміряти цей результат в цифрах неможливо. Тому пропонуємо встановити певне число знайомств в місяць. Можливо, ви не відразу будете почувати себе комфортно при новому стилі життя, але прогрес обов’язково буде спостерігатися. Хитрість прийому в тому, що ви перемкнетеся з переживання власного стану на роботу по виконанню завдання і поступово напрацюєте бажаний навик. Кожне нове вміння вимагає докладання зусиль, тому займемося роботою.

Крок третій – Робота

Планомірно виконуйте намічені дії, не відхиляючись від плану. Краще всього щодня писати звіти самому собі і аналізувати результати роботи

Крок четвертий – Ще робота

Так, працювати над собою непросто. Приготуйтеся до того, що на шляху до розширення зони комфорту вас чекають труднощі і досягти результату блискавично не вдасться. Не намагайтеся перестрибнути швидше на бажаний рівень. Іноді це виходить, але частіше виникає вже знайоме стійке відчуття страху, заганяє назад в зону комфорту. Не намагайтеся відкусити занадто великий шматок, просувайтеся до мети повільно, освоюючись на кожному новому грнежі. На це потрібен час, зате результат буде стійким.

Нові звички закріплюються протягом 21 дня, стільки ж часу знадобиться і нам. Потрібно домогтися відчуття комфорту на кожному новому етапі, тоді ми зможемо «витоптати» для себе велике і зручне поле для рівноважного існування.

Крок п’ятий – Освоєння «нових земель»

Одного разу ми обов’язково зрозуміємо, що вчорашня зона ризику стала зоною комфорту, і можна освоювати нові території. Це й буде перемогою.

Продовжуйте рух!

Нам вдалося подолати певну межу, що заважає нашому розвитку, але це зовсім не означає, що прийшов час спочивати на лаврах. Так, ми розширили рамки, в яких можна жити спокійно і не мучитися страхами, але ситуація обов’язково повториться, якщо ми не навчимося легко покидати зону комфорту. Важливо навчитися не відчувати страх при зустрічі з новим. Психологи пропонують нам інструменти для вироблення цієї звички.

Почніть змінювати щоденні звички. Добирайтеся до роботи іншою дорогою, поміняйте розпорядок дня, виберіть магазин, в який зазвичай не йдіть і купуйте новий набір продуктів.

Перевірений спосіб виходу із зони комфорту – нове знайомство.

Ви хотіли б відвідувати які-небудь курси, тренінги? Вас цікавить певна галузь знань, але ви не могли порушити звичний ритм життя, тому уникали спілкування з незнайомими людьми? Подолайте свої страхи і почніть спілкуватися з новим колом людей.

Можливо, ви коли-небудь хотіли навчитися малювати, розводити рибок або плести мережива? Освоюйте нові навички – це відмінний спосіб розширення зони комфорту.

Якщо ви звикли дивитися мелодрами, читати любовні романи і слухати поп-музику, спробуйте переглянути свої пристрасті. Трилери, книги у стилі фентезі і джаз теж заслуговують на увагу. Не обрастайте звичками!

Прокинувшись одного разу, одягніться і вирушайте в незаплановану подорож. Нехай це буде сусіднє місто, віддалений район вашого міста або парк, в якому ви досі не бували – не важливо. Вам забезпечені свіжі враження.

Змінити свій стиль одягу. Дівчатам, не вылезающим з штанів, корисно надіти елегантне плаття. Чоловіки, які звикли до джинсів і кросівок, відчують себе по-новому в класичному костюмі. Ви будете здивовані, зауваживши, наскільки залежить настрій від одягу. Зробіть перестановку меблів у будинку. Придумайте для себе «освіжаючі» ситуації, і втілювати задуми.

Навіщо залишати зону комфорту?

І правда, навіщо? Розмірене життя без особливих потрясінь, звичні маленькі радості, заплановані свята з відомим меню і програмою розваг. Що в цьому поганого?

Уявіть собі, що ви їдете по автобану. Така довга дуже хороша дорога без несподіванок. Ви виїхали з пункту А і прямуєте в пункт Б. У вас непоганий надійний автомобіль, по краях дороги розташовуються кафе швидкого харчування з однаковим набором їжі. Ви слухаєте музику, яку самі вибрали. Час від часу ви бачите з’їзди в міста, але вам туди не треба, ви ж їдете до пункту Б. якби ви вирішили звернути з шосе, то потрапили б в старовинне місто з середньовічним замком або вам раптом відкрилося б синє озеро, заросле ліліями. А, може бути, на вулиці чужого міста ви зустріли людину, про яку мріяли все життя? У тих місцях, які ви не відвідали, живуть незнайомі люди – вони радіють і засмучуються, плачуть і сміються, у кожного своя історія з радощами і відчаєм. Може бути, ви могли б допомогти комусь і змінити його життя на краще? Мало що могло б статися, згорни ви зі свого шляху. Але навіщо? Ви ж знаєте, що рухаєтеся у правильному напрямку.

А якщо уявити собі, що це шосе – життя з двома обов’язковими для кожного пунктами? Може бути, варто вибратися з кабіни, щоб дізнатися, як пахнуть весняні листя і почути, про що говорять відвідувачі сільської харчевні? Там, у житті, цікаво!

.

Напишіть відгук