Слово «лідер» походить від англійського leader ― що йде попереду, перший. У групі людей лідер ― це той, хто володіє найбільшим авторитетом і впливом, кому люди довіряють настільки, що в складних ситуаціях визнає за ним право приймати відповідальні рішення. У будь-якому колективі людина-лідер знаходиться у центрі уваги і відіграє провідну роль.
Британський воєначальник Б. Монтгомері визначив лідерство так: «Це здатність вести чоловіків і жінок до єдиної мети, а також характер, який вселяє довіру».
Людина-лідер асоціюється у нас з успішною людиною, оскільки лідер володіє рядом якостей, які відсутні у інших людей і які дають йому переваги перед іншими. Лідери, як правило, професіонали своєї справи, вони активні, упевнені в собі, надійні і послідовні. Вони прекрасно знають, чого хочуть, вміють контролювати свої емоції, ними неможливо маніпулювати, вони комунікабельні і харизматичні. Лідери ― прекрасні організатори, вміють швидко і правильно оцінити ситуацію і вибрати єдино правильне рішення.
Теорія лідерських якостей
Дослідники з давніх часів вивчали феномен лідерства. Вони помічали, що лідери дещо відрізняються від інших людей, тому намагалися скласти короткий список властивих їм рис характеру, які виділяють їх серед інших.
Була розроблена теорія лідерських якостей, де вони були розбиті на 4 групи:
- Фізіологічні (цікава зовнішність, приємний голос, наочність);
- Психологічні (сюди були віднесені такі якості, як сміливість, мужність, наполегливість, амбітність, владність, зверхність, властиві сангвінікам, холерикам і флегматикам);
- Інтелектуальні (хороша пам’ять, швидкий розум, логічне мислення, широкий кругозір і освіченість, почуття гумору тощо);
- Ділові (організованість, відповідальність, обов’язковість, ініціативність тощо) і особистісні (комунікабельність, тактовність, чесність, порядність тощо).
Лідерам однозначно не притаманні такі якості, як низька самооцінка, невпевненість у собі, відсутність життєвих цілей, бідну уяву, відсутність комунікативних навичок.
Виходячи з цієї теорії був зроблений висновок, що лідером потрібно народитися, лідерство ― це «склад характеру і склад розуму, а ці два предмети викладати неможливо». Інші ж дослідники вважають інакше, а саме: «лідерства необхідно і можна вчитися».
Таким чином, однозначної відповіді на питання, чи можна «вивчитися на керівника», немає. Можна успішно закінчити курси або прослухати семінари, де навчають теорії, стратегії і тактиці лідерства, але є речі, яким важко навчитися ― це інтуїція, проникливість, цілеспрямованість, пристрасність і емоційність, якими інші люди заражаються від лідера. Але курси допоможуть людині, яка має задатки лідера, «відшліфувати» стати ефективним керівником.
Де вчать бути першим
В сучасній системі ефективного управління питань лідерства приділяється велика увага. Причому люди, які «йдуть» за лідером, розглядаються не як його підлеглі, а як послідовники. «Лідер діє відкрито, бос ― за закритими дверима. Лідер веде за собою, ― писав 26-й американський президент Теодор Рузвельт, ― а бос керує».
Компанії витрачають величезні гроші, направляючи своїх працівників школи бізнесу, що готують управлінські кадри, або на курси підготовки керівників, програми яких входить обов’язкове вивчення теорії лідерства.
Лідерства присвячено і ряд книг різних авторів ― відомих експертів у даному питанні. Серед них ― американець Джон Максвелл, який проаналізував особливості характеру відомих світових лідерів і прийшов до висновку, що процес формування лідера ― досить тривалий і вимагає докладання щоденних зусиль і роботи над собою. Як зауважив французький філософ Люк Вовенарг, «Хочете підкорити собі інших ― починайте з себе». А ще хтось з відомих людей сказав: «Божевільний той, хто, не вміючи керувати собою, хоче керувати іншими».
Для тих, кого цікавить питання, як стати лідером, він написав кілька книг, що стали бестселерами: «21 незаперечний закон лідерства», «Лідер на 360», «Виховай в собі лідера», «21 обов’язкова якість лідера. Як стати людиною, за яким послідують інші» та ін
Ще один відомий фахівець, що знає про лідерство все, ― це канадський письменник Робін Шарма. Той, хто хоче знайти відповіді на питання, що стосуються професійного та особистісного зростання та виховання в собі лідера, обов’язково повинні прочитати його книги, які також стали бестселерами. Це «Лідер без титулу», «Монах, який продав свій Феррарі», «Уроки лідерства від ченця, який продав свій Феррарі» і ін
Цікаво, що його книги не просто читають, ― вони служать керівництвом до дії. Їх цінують за те, що вони «по-справжньому змінюють життя».
Уроки лідерства, які дає в своїх книгах Робін Шарма, допомагають кожному управлінцю-лідеру вивести свою команду в число кращих, і зробити компанію процвітаючою. Понад 500 найбільших компаній, серед яких IBM, Microsoft, Panasonik та ін., скориставшись його порадами, провели зміни в структурі своїх корпорацій.
Уроки лідерства можна почерпнути з книги Джея Еліота (колишнього старшого віце-президента компанії Apple) «Стів Джобс. Уроки лідерства», а також книги «Уроки лідерства» Річарда Дафта, де він дає практичні поради, як розкрити в собі потенціал лідера.
не Зайвим буде прочитати книгу «77 уроків лідерства. Виховай лідера в собі і оточуючих», авторами якої є Іцхак Пінтосевич і Володимир Воронов. У ній містяться поради, як виховати в собі лідера, з прикладами з життя світових лідерів та їх кращими цитатами.
Що потрібно для того, щоб стати ефективним лідером
1. Наявність хорошої освіти
Експерти вважають, що потенційний лідер повинен бути людиною з різнобічними інтересами, а не зациклюватися на суто професійних питаннях, зокрема фінансових або маркетингу. Вивчення живопису й музики, літератури і театру, історії та філософії розширює його кругозір, дає розуміння різноманіття людського життя і робить мудрішими.
Уоррен Бенніс, відомий експерт в області теорії лідерства, психолог, радник американських президентів, автор книги «Навчаючись лідерства» зауважив, що «найважливіший фактор розвитку особистості є розвиток себе». Лідер повинен бути цільною натурою, вважає він.
2. Наявність життєвого досвіду
Світові лідери розповідають, що найцінніший досвід керівництва придбали на ранній стадії кар’єри, коли їм дали самостійне завдання заснувати, організувати, створити представництво, компанію, спільне підприємство де-небудь в Таїланді, Канаді чи Австралії. Це був важкий досвід: вони не спали ночами, брали на себе відповідальність і приймали рішення, йшли на ризик, робили помилки, але вони були захоплені і вчилися на своїх поразках і перемогах. Досвід самостійної роботи дозволив їм зрозуміти свої сильні і слабкі сторони, сформував у них вміння застосовувати управлінські прийоми, з якими вони були знайомі тільки теоретично, на практиці ― в залежності від сформованої ситуації.
Уроки, які потенційний лідер отримує з власного досвіду, ― це кращі уроки лідерства.
3. Наявність негативного досвіду
Експерти вважають, що ефективним керівником можна стати, лише маючи за плечима досвід невдач і поразок. Відомі лідери вважають, що кращі уроки життя підносила їм тоді, коли вони робили помилки, терпіли поразки і повинні були мобілізувати всі свої сили, щоб рухатися далі.
Згаданий вище професор Уоррен Бенніс вважає, що «суворі, важкі начальники, відсутність бачення і порядності серед керуючих, непідвладні їм обставини, що їх власні помилки ― такий основний і обов’язковий курс наук, якими повинен оволодіти майбутній лідер».
4. Наявність спеціальної підготовки
Спеціальна підготовка з розвитку лідерських якостей важлива, хоча сама по собі не робить з людини лідера. Вона дає необхідні професійні навички, «надаючи лоск» образу лідера і «відточуючи» його стиль керівництва.
Однак не варто надмірно захоплюватися різними короткостроковими курсами, семінарами, тренінгами і вірити оголошенням в глянцевих журналах, обіцяє за три заняття по дві години зробити з людини лідера рівня Білла Гейтса або Уолта Діснея.
5. Бажання стати лідером має бути підкріплене цілковитою самовіддачею у розвитку лідерських якостей
Виховання в собі лідера ― це тривала і наполеглива робота над собою і самодисципліна. Такі лідерські якості, як уміння ставити цілі і досягати їх, надійність і обов’язковість, відповідальність та вміння швидко приймати рішення, готовність до ризику і впевненість, ініціативність і активна життєва позиція, врівноваженість і володіння собою, комунікабельність, гнучкість поведінки ― це ті якості, які можна виховати в собі шляхом наполегливої роботи над своїм характером.