1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів, в середньому: 5 із 5)
Героїв Севастополя 03061 Україна, Київ
Поради

9 ігор, у які грає наш мозок

Що таке наш мозок? Це наш розум, наша свідомість і підсвідомість. Тобто це частина нас самих. І ось ця частина іноді веде себе досить неадекватно: штовхає на дурні вчинки або, навпаки, утримує від зважених і корисних дій. По-простому це називається – заважати жити, а по науковому – маніпулювати. Психологи стверджують, що мозок грає з нами в ігри, і нарахували їх аж дев’ять. Давайте подивимося, до чого вони призводять і як на них не вестися.

1. Щастя – в неробство

Як часто наш розум намагається нас переконати, що не працювати – це вище щастя. А от вставати за будильником і в холод і в спеку вирушати на службу, проводячи на ній третину нашого життя, – мука мученицька і прокляття роду. Звичайно, можна зі стовідсотковою точністю визначити, звідки беруться коріння подібної установки. Напевно від наших предків, які століттями гнули спину на пана, тяжкою працею здобували шматок хліба. Ось і нам передалися їх уявлення про щастя як про дозвільному проведення часу.

Проте неодноразово доведено, що можливість нічого не робити не приносить щастя. Спробуйте кілька днів провести в неробстві і ви зрозумієте: це ж збожеволіти можна від нудьги! Недарма неробство і нудьга йдуть рука об руку і всякі дурні думки заводяться в голові про неробства. А все тому, що людина по своїй натурі творець. Творча жилка, потреба перетворювати світ навколо себе дуже сильні в ньому. Так що не слухайте свій мозок, коли він нашіптує солодку брехню про можливість щастя, тільки якщо не потрібно ходити на роботу. Просто звільніться з остогидлої фірми, займіться справою, яка вам цікаво, і ви відчуєте себе по-справжньому щасливою людиною.

2. Я ні в чому не винен

Ви ніколи не помічали дивну особливість нашої психіки: коли щось не ладиться в навчанні, на роботі, у відносинах, ми в першу чергу прагнемо виправдати себе. Мовляв, це не ми винні в тому, що трапилося: іспит завалений не тому, що ми прогуляли половина семестру, а тому що викладач чіплявся; на роботі не вдалося вчасно здати важливий проект не тому, що ми не вічно запізнювалися і більше курили, чим працювали, а тому що співробітники не допомагали, а начальник встановив немислимо стислі терміни; в родині розлад не тому, що ми не вміємо йти на компроміс, а тому що чоловік/дружина – бовдур/дура, свекруха/теща – відьма, а діти дурні і невиховані…

Але як тільки ми перестаємо вважати оточуючих винуватцями своїх невдач і беремо на себе відповідальність за все, що з нами відбувається, картина світу стрімко змінюється. Конфлікти, нерозуміння йдуть. Життя починає налагоджуватися. Тому що ми самі будуємо своє щастя.

3. Я не знаю, в чому секрет щастя

Але ж універсального секрету щастя, що підходить абсолютно всім, не існує. Для когось щастя – жити з коханою людиною і ростити дітей, а для іншого – займатися улюбленою справою і подорожувати. У кожного свій шлях до радості і благополуччя. Визначте, що для вас значимо, знайдіть свою мета і починайте працювати над її втіленням.

4. Якщо б у мене було те-то…

Як часто наш мозок намагається переконати нас у тому, що щастя пов’язане з володінням певними матеріальними цінностями. От якби у мене було багато грошей, або інша робота, або дорога шуба, або ось така машина… І що, тоді було б нам щастя? Нічого подібного. Згадайте, як довго ви відчуваєте радість від володіння новою річчю? Пару днів, а потім збудження від покупки проходить. І так наша психіка реагує на всі матеріальні придбання. Між тим щастя – в нас самих. У нашому ставленні до життя, до людей, до себе. Психологи кажуть, що потрібно вчитися знаходити щастя в простих буденних речах. І вже точно не в супермаркеті електроніки і не в автосалоні.

5. Мене все влаштовує

Мозок запевняє нас, що щастя – це стабільність, відсутність різких змін, спокій. І багато хто живе у відповідності з подібними сентенціями. Топчуться на місці, облаштовують своє болітце. Навіщо йти з ненависної роботи, якщо на ній регулярно видають зарплату. Навіщо шукати хорошу посаду з високим окладом, якщо доведеться багато працювати і нести більшу відповідальність.

Навіщо метушитися, оформляючи закордонний паспорт, якщо краще взагалі нікуди не їздити, а проводити відпустку біля телевізора. Ми щиро віримо в те, що нас все влаштовує: чоловік/дружина, квартира, рахунок в банку, робота, відпочинок… Психологи описали цей феномен: у кожної людини є так звана зона комфорту, вийти з якої йому боязко. Але проблема в тому, що, по-перше, жити в «зоні комфорту» рано чи пізно стає нудно, а по-друге, боячись змін, ми гальмуємо свій розвиток. Ми повинні удосконалюватися, рухатися, змінюватися в унісон із щодня мінливим світом.

6. У мене нічого не вийде

Такі думки з’являються у багатьох в той момент, коли потрібно зробити останній ривок. Припустимо, ви довго і серйозно готувалися до вступу на бажаний факультет університету. Позаду місяці занять з репетиторами, попереду вступні екзамени. І тут, коли виконана величезна робота, ваш мозок починає розгублено нашіптувати вам про майбутній провал. Так буває, наш розум схильний пораженческим настроям і схильний до паніки. Не слухайте його, женіть думки про невдачу геть! Людина здатна гори звернути, але як він дізнається про це, якщо не вийде з дому?

7. Я не люблю ризикувати

Але справа в тому, що в будь-якому рішенні є частка ризику. І неможливо передбачити абсолютно всі й на сто відсотків уберегти себе від невдачі. Чим довше ви аналізуєте, тим менше в вас залишається рішучості і мужності. А без них неможливо досягти успіху. І взагалі, скільки можна обмірковувати свої дії! Настає момент, коли необхідно діяти, інакше ви ризикуєте потрапити в роздумах і сумнівах. Але навіть якщо ваші дії не увінчаються успіхом, не біда! Ви отримаєте відмінний урок і якщо зумієте отримати з нього користь, обов’язково з часом прийдете до бажаного.

8. Я знаю, що це не можна робити, але…

Як часто ми йдемо на поводу у своїх шкідливих звичок і слухаємо при цьому заспокійливі промови нашого мозку. Мовляв, нічого страшного не трапиться, якщо я выкурю одну-дві-п’ять-десять сигарет в день. Хоча це і шкідливо, зате я не буду одужувати. Або дві пляшки пива кожен вечір – звичайно, удар по печінці, зате я розслаблюся після трудового дня. А ось ще: вечеряти смаженою картоплею з м’ясом, зрозуміло, небажано, але це для мене єдине джерело ендорфінів… І ось ми рік за роком потураємо своїм слабкостям, а потім дивуємося, чому ми так нещасливі. Та тому що залежність від пороків позбавляє нас волі, характеру і бажання йти до мети.

9. Мені просто не щастить

Мозок вселяє нам, що благополуччя не домагаються наполегливою працею – воно звалюється на голову, якщо пощастить. Подібна установка виховує пасивність і формує психологію бідності. Ви помічали, що саме небагаті люди сподіваються на везіння: чималі гроші витрачають на всілякі лотерейні квитки, з захопленням розповідають історії про те, як хтось виграв мільйон або квартиру в столиці. Їм і в голову не приходить поцікавитися, а що з цими щасливчиками сталося через рік, і переконатися, що незароблені гроші щастя не приносять. Між тим доведено: удача любить працьовитих, гроші приходять до тих, хто працює, а не віддається пустим мріям.

Добре, якщо ви помітили, що ваш мозок часто грає з вами в подібні ігри. Не реагуйте на його провокації, пропускайте повз вуха банальні вмовляння, і ви зрозумієте, якою дорогою зможете прийти до свого щастя.

. Повторіть. Те ж саме зробіть вранці. Ось тепер цю інформацію ви точно знаєте напам’ять. Щоб запам’ятати певний текст, радять повторювати його п’ять днів по одному разу, причому краще всього перед сном.

Ми підготували спеціально для вас цікавий тест, за допомогою якого можна визначити, чи гарна у вас пам’ять чи ні.

.

Напишіть відгук