Рейтинг статьї
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів, в середньому: 5 із 5)
Героїв Севастополя 03061 Україна, Київ
Історії успіху

Біографія Володимира Володимировича Путіна

Володимир Володимирович Путін народився в Ленінграді 7 жовтня 1952 року. Він був пізнім і довгоочікуваною дитиною в сім’ї.

Його мати Марія Іванівна Шеломова була м’якою і доброю жінкою. Отець Володимир Спиридонович брав участь у війні з фашистами, потім служив в охороні на заводі, пізніше працював майстром. У повоєнні роки Путини жили в звичайній комуналці в Басковом провулку.

Після закінчення середньої школи з хімічним ухилом №281, Володимир став студентом юридичного факультету Ленінградського державного університету, який успішно закінчив у 1975 році. У 1997 році захистив кандидатську. Володіє німецькою та англійською мовами. Після закінчення ЛДУ Володимир Путін за розподілом став працювати в Комітеті державної безпеки. Романтичне бажання стати розвідником виникло у нього ще в шкільні роки.

В органах держбезпеки Володимир Путін пропрацював 15 років з 1975 по 1990 роки. За цей час побував з розподілу в Німеччині (Дрезден). Незадовго до цієї закордонної відрядження Володимир Путін познайомився з симпатичною стюардесою Людмилою Шкребневої, яка стала його дружиною.

Молоді зіграли весілля 28 липня 1983 року. Незабаром в сім’ї Путіних було вже четверо. Старша дочка Марія народилася перед від’їздом до Німеччини, а молодша Катя вже в Дрездені. Політична кар’єра Володимира Володимировича Путіна почалася і різко пішла в гору в лихі дев’яності. У 1990 році він став радником голови Ленсовета Анатолія Собчака. У цьому ж році Путін отримує посаду в рідному ленінградському університеті, стає помічником ректора з міжнародних питань.

У 1994 році Володимир Путін вже перший заступник голови уряду Санкт-Петербурга. Новий виток у політичній кар’єрі відбувся в 1996 році, коли Путін з сім’єю переїхав до Москви, де відразу отримав посаду заступника керуючого справами Президента РФ.

За словами самого Володимира Володимировича, йому не дуже хотілося залишати рідне місто, проте він, очевидно, розумів, що Москва відкриває для нього більш широкі можливості, практично до самих вершин влади. Так, власне, і сталося. Через всього три роки в самий переддень новорічних свят 31 грудня 1999-го колишній Президент Росії Борис Єльцин представив народу нового виконуючого обов’язки главу держави.

Приставку «в. о.» вдалося прибрати через три місяці, коли 26 березня 2000 роки Володимир Володимирович Путін був обраний Президентом Російської Федерації. Через чотири роки громадяни Росії знову довірили йому керувати країною і обрали на другий термін.

Передавши повноваження Президента Дмитру Анатолійовичу Медведєву 7 травня 2008 року, в березні 2012 року Путін був втретє обраний на пост глави держави. На цих виборах він отримав майже 64% народної підтримки. Це дало можливість Путіну виграти президентські перегони ще в першому турі.

За роки свого правління на посаді Президента Росії і Голови уряду РФ Володимир Путін виявив себе послідовним керівником і реформатором. Він найсерйознішим чином зміцнив вертикаль влади. Путіну вдалося зробити те, що не вдавалося до нього інших політиків – припинити війну в Чечні. При ньому стабілізувалася економічна і політична ситуації в Росії.

Можна сміливо стверджувати, що Путін підняв Росію з колін, причому він став біля керма країни саме в той момент, коли вона дуже потребувала такого мудрого і твердому політиці. Росія зараз відроджується, з нею знову стало вважатися світове співтовариство як з сильною державою, готової дружити з усіма, але не яка забуває про своїх інтересах.

Правда, багато правозахисників і опоненти нинішньої влади відзначають обмеження громадянських свобод в Росії і називають правління Путіна режимом. Однак при цьому вони забувають, що Росія – країна з величезною територією і великою кількістю національностей. Тому бути надто ліберальним в такій державі просто неможливо. Цим відразу ж скористаються зовнішні і внутрішні вороги Росії, бажаючі послабити її міць і вплив.

Володимир Путін є почесним громадянином 10 міст, і почесним доктором п’яти зарубіжних університетів. Він лауреат кількох премій.

Напишіть відгук