1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 5 із 5)
Героїв Севастополя 03061 Україна, Київ
Бізнес Ідеї

Бізнес по виробництву пеллет (деревних паливних гранул)

Сучасні технології в різних галузях промисловості сьогодні активно входять в наше життя. Це стосується різних галузей. Сучасне виробництво здатне швидко підлаштуватися під ті інноваційні технології, які приймаються суспільством.

Сьогодні досить прибутковим і перспективним є бізнес по виробництву пелет, або деревних паливних капсул. Такий вид палива заслужено називається екологічно чистим. Його отримують в результаті переробки і утилізації відходів, які утворюються в деревопереробної промисловості, а також старої деревини різного призначення.

В численних маркетингових дослідженнях неодноразово наголошується, що бізнес з виробництва деревних паливних гранул – це не просто прибуткове і рентабельне підприємство, але і екологічно безпечне виробництво. Це означає, що такий бізнес є вигідним з будь-якої точки зору. Для організації бізнесу по виробництву пелет необхідно побудувати завод, який буде працювати з різним рівнем потужності.

Якщо рішення про створення бізнесу в цій сфері вже прийнято, то підприємцю неодмінно потрібно вирішити кілька суттєвих організаційних питань. На першому місці зазвичай знаходиться підбір та придбання відповідного обладнання, яке буде використано для виробництва деревних паливних гранул.

Фахівці рекомендують не економити на обладнанні, і закуповувати тільки техніку найвищого класу. Це дозволить швидко і ефективно налагодити виробництво, досягти виконання технологічного плану, а також мінімізувати ймовірність шлюбу серед готової продукції, що дуже важливо.

При організації виробництва важливо досконально дослідити технології виробництва деревних гранул. Навіть незначна помилка в технології може стати фатальною для цілої партії продукції. Технологія виробництва не є надто складною, але це не дає підстав для її поверхневого вивчення.

Важливо зазначити, що технологічний процес, використовуваний для виробництва пелет, не є чимось секретним і недоступним. Багато підприємців, які вважають виробництво пелет перспективним бізнесом, але при цьому не розбираються у виробництві такого палива, найчастіше звертаються до професійних консультантів. Завдяки такій інформаційній співпраці, бізнесмен може створити ефективне виробництво, яке через короткий проміжок часу стане рентабельним і прибутковим.

Сучасна технологія виробництва пелет полягає в тому, що з сировини за допомогою вентиляторів і гарячого повітря повністю видаляють циклони. Причому використання гарячого повітря дозволяє видалити і дрібні деревні частинки, тобто сировина фільтрується практично на сто відсотків. Під час згоряння деревних відходів відбувається незначне утворення золи, яка потім може бути використана в якості добрива.

Особливу увагу слід приділити таким важливим процесам, як наймання та пошук персоналу. Працівники підприємства, яке займається виробництвом деревних паливних гранул, повинні бути добре знайомі з технологією виробництва. Для цього підприємці проводять навчання персоналу і підвищення кваліфікації, що дозволяє грамотно дослідити процес виробництва і краще оволодівати їм.

У процесі організації виробництва слід також вирішити питання транспортного забезпечення. Тут може бути два варіанти. Дрібні заводи можуть скористатися послугами транспортних логістичних компаній, а середні і великі підприємства, як правило, волію організовувати власний автопарк. Транспорт буде необхідний для доставки сировини на завод, і готової продукції – від заводу до споживачів.

Варто також зазначити, що транспортні витрати звичайно займають значну частку в балансі підприємства, і тому забувати або не враховувати їх не можна. Фахівці, які працюють у цій галузі протягом кількох років, стверджують, що важливо вивчити такі аспекти виробництва, можливості сировинної бази у регіоні, сформувати плани постачання сировини, виробництва та випуску готової продукції.

Незважаючи на те, що на ринку виробництва деревних паливних гранул рівень конкуренції поки ще відносно невисокий, все ж слід провести деякий аналіз та вивчити повну інформацію про конкурентів. Для цього дізнайтеся, яку політику вони використовують в процесі виробництва і продажу пелет, які цінові орієнтири вони встановлюють, а також як довго вони існують на ринку.

Цілком природно, що організація виробництва пелет вимагає значний обсяг початкових вкладень. Їх розмір в повній мірі залежить від того, які обсяги виробництва плануються на підприємстві, та деяких інших факторів.

Підприємець повинен заздалегідь окреслити коло потенційних покупців готової продукції. Найчастіше пелети застосовуються в муніципальних і відомчих котелень великих міст і невеликих селищ міського типу. Багато виробників вважають пріоритетним експортний напрям роботи, тому що сьогодні практично всі європейські країни обирають саме такий тип палива. Часто капсули-пеллети застосовують при виготовленні наповнювачі для туалетів для домашніх тварин.

Завдяки використанню деревних паливних капсул можна знижувати фінансові витрати компанії, поступово відмовляючись від дорогого привізного палива і скорочувати витрати на його транспортування.

На завершення хотілося б зазначити, що перевагами такого виду бізнесу, як виробництво пелет, має ряд достоїнств і деякі недоліки. До переваг відносять те, що таке виробництво дозволяє ефективно утилізувати відходи, покращувати екологічну обстановку, економити витрати, які належать до невідновлюваних, а також створювати нові робочі місця. Недоліками ж називають високу вартість необхідного обладнання та потребу в регулярному переобладнанні технологічних ліній. До того ж більшість з них орендували приміщення, і це ставало видатковою статтею, яку складно було перекрити доходами.

Варто визнати, що з тих пір на ринку мало що змінилося. В такому разі – що нового може запропонувати учасники другої хвилі, щоб зробити формат прибутковим? Ініціатори нових проектів роблять ставку в основному на розвиток додаткових послуг. «Коворкінг не може існувати у вакуумі, – пояснює Юрій Лівшиць з «Зони дії». – Він повинен бути частиною кластеру – офісу великої компанії, університету, частиною будівлі мерії, якщо хочете. У будь-якому випадку він повинен бути елементом великого бізнес-проекту.

Коворкінг як самостійний бізнес – це все одно що кафе, що пропонує меню салат «Цезар». І в тому і в іншому випадку необхідно велике меню». В керівництві по відкриттю коворкінг-центрів, розміщеному у відкритому доступі на офіційному сайті, творці «Зони дії» наголошують: «Щоб вийти в плюс, потрібно бути більше, ніж просто коворкінгом.

Можливі варіанти: власні освітні програми, кафе або модель «хвилина – гривня», поєднання з хостелом, простір у власності, низька орендна ставка в обмін на ремонт, держпідтримка». Прибутковими є, як правило, ярмарки вихідного дня та конференції. Спираючись на власний досвід, засновники пітерського проекту переконують інших у тому, що при правильній організації освітні програми іноді гарантують коворкінг-центру половину виручки.

«Зона дії», яка розташувалася на території Смольнинского хлібозаводу, поєднала в собі робочий простір і освітній клуб. Тут проводяться лекції та конференції по бізнесу, технологій, культури та медіа. Простір здатне вмістити до 300 слухачів лекцій і більше тисячі учасників виставок. За словами Юрія Лівшиця, проект, запущений в лютому цього року, вже почав окупити початкові капіталовкладення. Визначаючи цільову аудиторію «Зони дії», її засновник називає стартаперів, програмістів, фрілансерів, людей творчих професій і приїжджих, яким потрібно за короткий час налагодити зв’язки, зрозуміти, як влаштований місто.

Московська «Робоча станція» в липні відкрила свої двері для творчих «вільних професіоналів» у парку ім. Горького. Засновники коворкінгу орендують павільйон, в якому раніше був прокат ковзанів. Крім суборенди робочих місць, вони пропонують платні майстер-класи, лекції, навчальні курси, розважальні заходи.

В залежності від тарифу коворкеру надається в розпорядження особистий додатковий телефонний номер і пропонується бухгалтерський супровід. Одним з конкурентних переваг «Робочої станції» Крилов називає наявність душових кабін. Вони будуть дуже до речі для клієнтів, ведуть здоровий спосіб життя, адже поряд з простором знаходяться футбольне і волейбольне поля, майданчик для гандболу, тенісні корти. Важливо й те, що з коворкінгом сусідить кафе, що пропонує знижки для резидентів. А у тих, хто приїжджає на власному транспорті, є можливість припаркуватися на відкритій території або скористатися платною критою стоянкою.

У планах засновників экоковоркинга в парку – розвиток цілої мережі подібних місць. На думку Юрія Крилова, для стимулювання такого роду бізнесу можлива тільки мережна модель і формування бренду. Зараз в розвитку бізнесу підприємцям допомагають спонсори і партнери, зокрема Microsoft.

Московська компанія TimeOffice з двома просторами на Сухаревський і Мясницькій різко виділяється серед всіх гравців ринку. Її власники вклали свій зміст у слово «коворкінг». «Ми не поділяємо ідею колективізму, об’єднання людей за інтересами, яку проповідують більшість засновників коворкінг, – заявляє управляє партнер Павло Овчинніков. – Такі проекти ніколи не зможуть конкурувати з соціальними мережами. Вважаємо, що стратегія повинна бути іншою.

Наш коворкінг орієнтований на індивідуалізм, а не колективізм, тому в ньому завжди підтримується тиша, що дозволяє людям зосередитися під час роботи». Головне завдання керівника таким простором полягає в тому, щоб створити атмосферу, в якій людина відчувала себе комфортно і спокійно реалізовувався в професійному плані.

Овчинников відносить коворкинги до сфери послуг, в якій головне – сервіс. «Людині, оплачує робочий час, важливо, щоб все, що йому потрібно, з’явилося моментально», – упевнений він. За умови створення гарного трафіку і при правильному менеджменті оренда приміщення для творця такого бізнесу може бути навіть вигідніше покупки площ.

У Москві оренда робочого місця в коворкинге обходиться в середньому в 8-12 тис. гривень в місяць. Іноді можлива і щохвилинна оплата – 1,5–2 гривні. Така модель монетизації запозичена у так званих антикафе (заклади громадського харчування, в яких відвідувач платить за час перебування, а не за напої, десерти і ін.).

Однак у будь-якому випадку ціна повинна співвідноситися з можливостей клієнта, пояснює Павло Овчинніков. Формуючи свою пропозицію, TimeOffice враховувала, скільки часу людина витрачає на дорогу, як оцінює цей час. Підприємці намагалися розрахувати середню вартість години роботи професіонала. На основі отриманих даних визначалася найбільш прийнятна ціна, з урахуванням того, що диктує ринок.

Але з ціною можна і «грати» – наприклад, злегка підвищувати її в години пік, коли тисне потік клієнтів, і, навпаки, знижувати в нічний час. В останньому випадку доведеться опрацьовувати питання з замовленням таксі, трансфером для тих, хто запізнився на метро. В цілому ж послуга нічного коворкінгу може бути затребувана з урахуванням режиму мешканців мегаполісу, що передбачає Павло. Втім, поки його компанія не вирішується переводити свої робочі точки на цілодобовий режим.

Інвестиції, необхідні для запуску коворкінг-центру, варіюються від декількох сотень тисяч гривень до декількох мільйонів: все залежить від розмірів та стану приміщення, а також від концепції. Великого штату не потрібно, про що свідчить, зокрема, така деталь: якщо ви візьметеся обдзвонювати коворкинги міста, в 95% випадків відповідати на дзвінки будуть самі засновники робочих просторів, оскільки звикли обходитися без асистентів на телефоні. Втім, подібні проекти часто обростають волонтерами-помічниками і друзями, які поділяють ідею про користь спільної праці в умовах open space.

Справа державної важливості

Дуже скоро Україна може стати першою країною, де додумалися до державних коворкінг. На початку серпня уряд Москви презентувало програму «Москва: Коворкінг 2.0». З чого б це модний бізнес-формат потрапив у муніципальні пріоритети?

Під державний проект вже знайдена підходяща майданчик у Нагатине, в приміщенні Московського промислово-торговельного центру інтеграції регіонів. До кінця року планується облаштувати площу понад 2 тис. кв. м і організувати близько трьох сотень робочих місць. Професіонали будуть сідати в залежності від роду діяльності, щоб ніхто нікому не заважав.

Інфраструктура, судячи з опису, продумана до дрібниць: кімнати для дітей, душові кабіни, настільний теніс, шафки для особистого користування і багато іншого. Єдине, що бентежить, – не зовсім вдале розташування, віддаленість від центру міста. Всі власники приватних коворкінг запевняють: для споживача послуги найголовнішим фактором при прийнятті рішення є саме близькість до центрів ділової активності.

Багато з них витрачають не один місяць на пошуки підходящих варіантів, заздалегідь доглядаючи клієнтів. Деякі гравці ринку досить скептично ставляться до ідеї столичної мерії і сумніваються в тому, що такий коворкінг зможе заповнитися бажаючими. «Державна установа для фрілансерів – як червона ганчірка», висловився один з підприємців.

У будь-якому разі про те, що таке державний коворкінг і чим він може бути корисний, ми дізнаємося пізніше. У теперішній же час Департаменту науки, промислової політики і підприємництва Москви намагається через анкети дізнатися про цінові переваги потенційних учасників «коворкінгу 2.0». Так-так: мерія також розраховує на окупність інвестицій.

Напишіть відгук