Деградація особистості: поняття, причини і ознаки

Що означає слово «деградація»? Слово «деградація» зустрічається досить часто. Його вживають, коли говорять про поступове погіршення, занепаді, втраті цінних якостей і властивостей, що спостерігаються у різних сферах життя – культурі, суспільстві, мистецтві, довкіллю. Застосовується цей термін і по відношенню до фізичних, хімічних і біологічних процесів: деградація ґрунтів, білків і ін

Психологи використовують його, коли говорять про руйнування особистості – звуження і збіднінні інтересів, почуттів, обдарувань і суджень, зниження розумової активності і працездатності, аж до повної байдужості і втрати контактів з навколишнім середовищем. Деградацію особистості ще називають розумовою отупінням. Одна з важких форм деградації особистості – маразм, або глибоке слабоумство. Деградація особистості – складова частина більш глибокого розпаду людської психіки: деменції, або недоумства.

Як проявляється деградація особистості?

Перші ознаки деградації з’являються задовго до повного розпаду особистості. Коло інтересів у таких людей звужується, головним чином в загальнокультурному аспекті: вони перестають дивитися фільми, читати книги, відвідувати концерти. Їм властиві легковажність, плоский гумор, безтурботність поряд з примхливістю, невдоволенням і бурчанням. Вони стають надокучливими і фамильярными. Їх судження легковажна і поверхневі, а в поведінці спостерігаються розв’язність, схильність до цинізму, зниження почуття сорому й огиди. Розвиваються такі якості, як егоїзм, брехливість, егоцентризм.

По мірі прогресування захворювання інтелектуальні розлади наростають. Характер змінюється в гірший бік: людина робиться дратівливим, запальним. Основними його рисами стають негативне світосприйняття – відношення до всіх подій з негативним упередженням, внутрішній страх і тривожність. Погіршується пам’ять, інтереси звужуються, а судження і почуття обедняются. Людині стає важко сконцентрувати свою увагу на чому-небудь.

Ще один прояв деградації особистості – безвольність, надмірне благодушність і безтурботність. Безтурботність і повна байдужість до навколишнього світу спостерігаються при важкій формі деградації – маразм. Деградація особистості позначається і на зовнішності людини. Характерні зміни в зовнішності видно, можна сказати, неозброєним оком: неохайність, сутулість, байдужий погляд, неадекватна поведінка. Про таких людей говорять – опустилися.

Американський психолог Маслоу виділив кілька якостей, притаманних людям з деградацією особистості:

• ставлення до себе як до пешке, від якої нічого не залежить ні громадської, ні в особистому житті;
• головним в їх життя стає задоволення основних первинних потреб;
• вони поділяють світ на «своїх» і «чужих» і намагаються захистити себе від «чужих»;
• вони вважають, що їх думка непохитно і не підлягає критиці і обговорення;
• їх мову бідний, вони використовують елементарні мовні звороти. Їх мозок не хоче витрачати зусилля на вербальні функції.

Чому відбувається деградація особистості?

Людина деградує, коли перестає розвиватися духовно. Його мозок як би починає атрофуватися «за непотрібністю». Причин, по яких у людини опускаються руки і він втрачає віру в себе, йому стає нецікаво жити, він перестає стежити за подіями, розвиватися інтелектуально, забуває про колишні захоплення, – може бути безліч. З кимось таке трапляється при втраті близької людини, хтось втрачає смак до життя після краху надій або низки невдач. Найбільш схильні до деградації особистості самотні люди відчувають себе невдахами і нікому не потрібними.

Але ці фактори в більшості випадків загрожують деградацією не самі по собі, а тим, що людина починає шукати розраду і забуття в алкоголі і рано чи пізно йде в запій. Поняття ж алкоголізм і деградація особистості нероздільні. Причому алкоголізм може бути як причиною деградації, так і її наслідком.

На жаль, досить часто деградація особистості розвивається у літніх людей після виходу на пенсію. Психологи навіть стверджують, що відхід на пенсію дуже шкідливий. Відсутність обов’язків, відповідальності, необхідності навантажувати мозок призводять до поступової духовної смерті.

В той же час є чимало людей похилого віку, які зберегли живий і ясний розум. Якщо людина і в старості залишається багатосторонньої особистістю, не сидить без діла, якщо догляд на пенсію звільняє час і сили для нових занять, то деградація особистості йому не загрожує. Деградація особистості може бути наслідком психічних захворювань або органічних захворювань головного мозку (шизофренії, епілепсії, інтоксикації, травми та ін).

Старечий маразм як форма деградації особистості

Старечий маразм – прогресуюче захворювання, яке є незворотнім психічним розладом. Причина його – атрофія всіх процесів, які відбуваються в головному мозку, а трапляється це переважно внаслідок патологічних змін в його кровоносних судинах. Ускладнює ситуацію і спадковість.

Хвороба розвивається поступово, роками, і дивацтва в поведінці оточуючі помічають не відразу. Лише людина стає розсіяним, забудькуватим, буркотливим, скупим і егоцентричним. Але по мірі прогресування симптоми стають все яскравіше, і не помітити їх вже неможливо. Пам’ять погіршується, виникають помилкові спогади подій, яких не було. Врешті-решт людина перестає впізнавати близьких людей, втрачає навички по догляду за собою, і йому необхідні постійний контроль і допомогу.

Алкоголізм і деградація особистості

Ще один приклад повної деградації особистості – алкоголізм. Спиртне для алкоголіка – головна життєва потреба, і його мозок працює з однією метою – де і як добути спиртне. Думки алкоголіка поверхневі, фрази і слова прості і невигадливі.

Симптоми деградації особистості у алкоголіків проявляються вже на перших етапах алкоголізму. Вони емоційно нестійкі: плаксивість, уразливість, песимізм можуть різко змінитися збудливістю, роздратуванням і гнівом. У них відсутнє почуття провини і розуміння своїх вчинків, зате спостерігається безпечність, ейфорія, недооцінка життєвих труднощів. Їхні неадекватні вчинки і непередбачувані. Алкоголіки робляться ггрні, брехливі і егоїстичні.

Як уникнути деградації особистості?

На жаль, від ризику духовної деградації не застрахований ніхто – вона загрожує будь-якій людині, який буде «плисти за течією» і не займатися саморозвитком. Якщо не вдосконалюватися, не вкладати сили і час у свій розвиток, духовна смерть може наступити раніше фізичної. Ще поет Н. Заболоцький писав:

«Не дозволяй душі лінуватися!

Щоб воду в ступі не товкти,

Душа зобов’язана трудитися

І день і ніч, і день і ніч!

…

Коли дати їй надумаєш поблажку,

Звільняючи від робіт,

Вона останню сорочку

З тебе без жалю зірве».

Людям, які долають свою пасивність, зберігають активний фізичний стан, цікавляться всім, що відбувається у світі, і займають активну життєву позицію, навряд чи загрожує деградація особистості. Важливо також і найближче оточення: щоб поруч були люди, які б заражали своїм прагненням до нових знань і умінь.

Що стосується старечого маразму, то вилікувати зовсім його неможливо, але на ранній стадії він піддається коригуванню. Тому при появі перших ознак варто обстежитися: якщо його причина – судинні захворювання головного мозку, наприклад атеросклероз, лікар призначить відповідне лікування. Призупинити розвиток старечого маразму допоможуть вітаміни групи В, зокрема В6 і фолієва кислота, і екстракт або капсули Гінкго-білоба.