Відверто кажучи, далеко не завжди можна зустріти ім’я російської людини в числі найбагатших людей світу. У порівнянні з іншими країнами, ми зовсім нещодавно прийшли до ринкової економіки, і тому заробити величезні статки багато не встигли або просто не змогли до цього часу.
Проте приємно усвідомити те, що з цього правила є винятки. Деякі російські підприємці змогли зробити непоганий стан, і вийти на світовий ринок. Один з них – відомий у нашій країні і далеко за її межами Олег Дерипаска.
Цей талановитий керівник, який вміє правильно вести бізнес навіть в складних ринкових умовах, народився 2 січня 1968 року в місті Дзержинську, який знаходиться в Нижньогородській області. Інформації про отця Олега практично немає – відомо лише те, що його звали Володимир.
Дитинство аж до середнього шкільного віку хлопчик жив разом з бабусею і дідусем в невеликому хуторі Красноярського краю. Коли Олегу виповнилося одинадцять років, мама відвозить його в районний центр під назвою Усть-Лабинськ. Саме тут майбутній мільйонер закінчив середню школу. Донині вчителі, які працювали в класі, де навчався Олег, розповідають про те, яким успішним і чуйним був хлопчик, як легко він зростав у навчанні. Навіть самі пихаті хлопці відзначали лідерські якості хлопця.
Особливо добре давалися хлопчикові точні науки, але і з інших предметів він завжди отримував тільки відмінні оцінки. Виконавши свої завдання, Олег Володимирович завжди допомагав своїм товаришам і однокласникам, тому в класі його поважали й дуже любили. Однокласники говорять про нього як про чуйну і добродушній людині. Як і всі інші хлопці в класі, в 1982 році Дерипаска став комсомольцем, а потім в 1991 році покинув комсомольську організацію разом з усіма.
В 1985 році Олег Дерипаска закінчив школу, і радикально змінив місце проживання. З непривабливого провінційного Усть-Лабінськ, в Краснодарському краї він відразу переїжджає до Москви. Близько року Олег Володимирович навчався в МГУ на фізичному факультеті, де вивчав все, що пов’язано з теорією поля і квантовою статистикою. Однак потім студентська відстрочка від армії перестала діяти, і тому Дерипаска поступив на службу в армію.
Інститут Олег Дерипаска зміг закінчити тільки на початку дев’яностих, і завдяки своїм здібностям він отримав червоний диплом Московського Державного Університету. Підробляти майбутній підприємець почав ще в роки студентства. Перший час він підробляв разом з будівельними загонами, або займався перепродажами дефіцитних товарів.
Починаючи з 1990 року протягом двох років Дерипаска був директором ТОВ «Військова фінансово-інвестиційна компанія», основним напрямком діяльності якого була перепродаж металу. Саме в той час, за деякими даними достовірних джерел, Олег Володимирович знайомиться з багатьма «корисними» людьми з КДБ. Коли кар’єра в «Військової фінансово-інвестиційної компанії» була завершена, Дерипаска недовго пробув службовцям Управління цінних паперів Держбанку. Потім Олег Володимирович обіймав ще кілька великих посад в таких компаніях, як «Ал-інвест» і АТ «Алюминпродукт».
Варто відзначити, що в цій галузі професійне зростання Дерипаски просто головокружителен. Від простого начальника фінансового відділу Олег Володимирович зміг пройти шлях до крісла генерального директора «Росалюмінпродукта».
Сьогодні Дерипаску нерідко називають алюмінієвим королем. Але ті підприємства, якими Олег Володимирович керував спочатку, не займалися виробництвом алюмінію. Вони просто перепродували наявні в їх розпорядженні акції заводів-виготовлювачів. Минуло лише кілька років, перш ніж Олег Дерипаска зареєстрував два власних виробляють підприємства на території Росії, а також одне – в вигідною офшорній зоні.
Дерипаска займається не тільки управлінською діяльністю. Він є активним біржовим гравцем, і тому в один момент отримує можливість скупити всі акції «Саяналюмзавода». Спочатку він купував акції на прохання братів Лева і Михайла Чорного, які працювали на Російської товарно-сировинної біржі, і відразу помітили вчорашнього студента з величезним потенціалом у сфері бізнесу.
Для того, щоб брати Чорні отримали контрольний пакет акцій, Дерипаска купив для них цінні папери на 23 мільйони доларів. На прибуток від діяльності своїх власних компаній Дерипаска зміг купити акції і для себе. Завдяки цьому відразу після того, як Олег Володимирович отримав диплом про вищу освіту, йому вдалося стати генеральним директором і при цьому мажоритарним власником Саяногорськ алюмінієвого заводом. В цьому йому активно допомагали брати Чорні.
Всього в 26-річному віці Дерипаска став єдиним керівником такого рівня. Справедливості заради варто відзначити, що молодість зовсім не заважає Олегу Володимировичу в його професійній діяльності, і він проявляє прекрасні навички господарювання, грамотно і мудро керує підпорядкованими йому сферами діяльності. У колективі, яким керує Дерипаска, завжди сувора дисципліна і прекрасна атмосфера.
У професійній діяльності Дерипаска активно використовує ті навички, які він отримав в КДБ. З легкістю він позбавляється від недобросовісних та кримінальних домагань авторитетів. Це позитивно позначилося і на роботі підприємства, і на життя місцевого населення. Завдяки прекрасним організаторським талантам, якими володіє Олег Володимирович, рентабельність одного з найпотужніших електролізних заводів була збільшена практично в два рази. Дерипаска дбав і про екологічну безпеку роботи підприємства, і про підтримку високої якості продукції, що випускається.
Звичайно, як і в житті будь-якої людини, на шляху Дерипаски нерідко трапляються і невдачі. Однак величезна працездатність і працьовитість, а також прекрасні знання і вроджений талант підприємця дозволяють йому залишатися багатим і впливовим людиною.