Рейтинг статьї
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів, в середньому: 5 із 5)
Героїв Севастополя 03061 Україна, Київ
Історії успіху

Історія успіху і біографія Павла Дурова, творця ВКонтакте

Павло Дуров є яскравим представником нового покоління цілеспрямованих і підприємливих молодих людей. Не дивлячись на гори сміття, які вивалюються на нього в Інтернеті, можна сміливо сказати, що Павло Дуров це цікава людина, особистість гідна захоплення.

Хоча популярність його головного проекту Вконтакте.ру і принесла йому певну славу, інформації про Павла Дурова не так багато, адже він людина явно не публічний. Тому в цій статті ми спробуємо представити вам більш або менш докладну біографію цього молодого підприємця, по крупицях зібравши все, що є в інтернеті.

Павло Валерійович Дуров народився 10 жовтня 1984 року в Ленінграді. Його батько — відомий філолог Валерій Семенович Дуров, автор багатьох наукових робіт. Мама Павла теж жінка освічена і має дві вищі освіти.

«Я багатьом зобов’язаний своїм батькам: вихованням, походженням, підтримкою. Вони подавали приклад оптимізму і працьовитості навіть у важкі для нашої родини часи.»

Дитячі та юнацькі роки Павла Дурова

Ходити в школу Дуров почав в італійському Турині, де його батько пропрацював кілька років. Повернувшись до Петербурга, він навчався у звичайній школі, але недовго — надто часто пояснював вчителям, що вони некомпетентні. А ось в експериментальні класи Академічної гімназії таких, як Дуров, набрали цілу групу.

З-за проблем із зором він сидів за першою партою, часто наодинці, отримував високі оцінки і був ерудованим — але його затьмарювали зірки класу, переможці олімпіад. Старший брат Микола, талановитий вчений, теж вигравав змагання з математики та інформатики.

Дуров навчився програмувати і для початку змінив заставку всіх шкільних комп’ютерів з логотипу Windows 95 на фотографію вчителя інформатики з підписом «Must die». Викладач кілька разів позбавляв його доступу до комп’ютерів, але Дуров кожен раз ламав паролі. «З ним завжди доводилося спілкуватися насторожено, було незрозуміло, чи щиро він говорить або знущається над тобою», — згадує його однокласник Олексій Диевский.

З тих пір Павло постійно вдосконалював свої знання та навички в області програмування. Після випускного вечора Дурова запитали, ким він бачить себе в майбутньому. Той віджартувався: «Інтернет-тотемом».

По закінченню гімназії Павло вступив на філологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університету, який закінчив у 2006 році. Будучи студентом, Дуров не плив за течією, як більшість студентів, а використовував його, активно розвиваючись і удосконалюючись.

Ще до появи свого дітища «В Контакті» Павло створив кілька проектів-попередників, які допомогли йому в подальшому створити кращі з кращих. Мова йде про студентських проектах першим з яких став durov.com. Сайт не мав ніякої комерційної вигоди, а допомагав об’єднати студентів, які навчалися в різних районах міста, давши їм майданчик для обміну ідеями та думками.

Залишивши Durov.com існувати у вільному режимі, він відкрив форум університету (spbgu.ru) і почав розкручувати. Розділивши портал на майданчики факультетів, він ініціював словесні битви, часто сперечався під різними никнеймами сам з собою, а в офлайні організовував конкурси дизайну і краси.

Незабаром Дуров подав заявку на стипендію Володимира Потаніна і брав участь у рольовій грі, в процесі якої з відмінників вибирали тих, хто наділений лідерськими якостями. «Павло говорив неголосно, але всі чомусь змовкали і починали слухати, — згадує Юрій Ліфшиц, переможець міжнародних математичних олімпіад, пізніше працював в Yahoo. — Там усі були яскравими, але навіть у простих ситуаціях, наприклад при виборі місця зустрічі «потанинцев», його думка була одним з вирішальних». Стипендію Дуров отримував три роки поспіль.

Тим часом на форум заходило вже 3000 осіб на добу, і ресурс обростав соціальними функціями. Користувачі вели блоги, підвищували або знижували рейтинг один одному. Дуров з обережністю ставився до монетизації, не допускаючи появи банерів, не пов’язаних з освітою. До останнього курсу він твердо знав, що хоче займатися своїми проектами, а не перекладом з англійської мови (як значилося в дипломі).

«Коли я дивився на людей, які щодня їздять на рутинну роботу в офіси, я не уявляв такого сценарію у своєму житті, — розповідав Павло Дуров в інтерв’ю Forbes. — Керівництво інтернет-проектами, організація університетських заходів привчили до незалежності і думки про те, що у мене немає безпосереднього начальства». До речі диплом Дуров так і не забрав, не бажаючи зайвий раз стикатися з бюрократією.

Створення «Вконтакте»

Серед інших ідей Павло Дуров обмірковував соціальну мережу, де люди виступають під реальними іменами. І в цей момент у його поштову скриньку впало лист від людини, з яким він втратив зв’язок сім років тому.

В’ячеслав Мірілашвілі читав статтю в «Діловому Петербурзі» і не вірив своїм очам — його однокласника Дурова хвалили як творця форуму Спбду. У той час В’ячеслав навчався в американському Університеті Тафтса і бачив, як набирають популярність соцмережі. Мірілашвілі відшукав адреса Дурова, і незабаром друзі обговорювали перспективи соцмережі для студентів. «Ідея пошуку однокласників і однокурсників здавалася актуальною для нас з В’ячеславом особисто, — згадує Дуров. — Адже ми могли б ніколи не зустрітися знову».

Почни вони трохи пізніше, їх шанси на успіх були б істотно нижче. Навесні 2006 року кількість користувачів в російськомовних соціальних мережах швидко зростало, але обчислювалася поки тисячами осіб. Навіть найбільша — «Однокласники» — недотягувала до мільйона користувачів.

Своїх грошей для запуску соціальної мережі у В’ячеслава не знайшлося. Він позичив їх у одній з компаній свого батька, Михайла Мірілашвілі — власника групи «Конті» (найбільші пітерські казино) і групи «ПетроМир» (торгово-розважальні центри). Мірілашвілі-старший був одним з найбільш відомих пітерських бізнесменів 1990-х років, його багато хто називав хорошим знайомим Володимира Путіна. У 2001 році Михайло Мірілашвілі був заарештований за звинуваченням у викраденні людей, выкравших його батька, і на момент, коли Павлу і В’ячеславу знадобилися гроші, відбував термін.

Друзі заснували компанію, в якій контроль залишився у Мірілашвілі-молодшого, а міноритарними акціонерами виступили його приятель Лев Левієв і Дуров. Втім, останній залишив собі пакет голосуючих акцій, достатній для скасування неугодних рішень. Те, що бренд може бути пов’язаний з ім’ям Мірілашвілі-старшого, Дурова не збентежило.

1 жовтня 2006 року ТОВ «В контакті» зареєструвала домен vkontakte.ru і з цього дня почалася офіційна історія розвитку самої популярної на сьогоднішній день соціальної мережі на території РФ та країн СНД.

У Павла Дурова на руках було все необхідне — розуміння аудиторії, база лояльних відвідувачів форуму, досвід програмування, наполегливість і завзятість. Він почав адаптувати ідею Facebook і додавати свої функції. Як і Марк Цукерберг, Дуров хотів залучити більше користувачів і дати їм зручні сервіси, а про монетизації поки не турбувався.

У перший час проект був закритим, і вступити в нього можна було лише за запрошенням. Реєстрація допускалася тільки по імені та прізвища. «Будь ласка, зареєструйтесь на цьому сайті! Ти дуже мені допоможеш!» — благали один одного студенти столичних вузів.

За кілька листопадових днів нікому не відома мережа «ВКонтакте» залучила понад 2000 користувачів. Причина — конкурс, який придумав Павло Дуров. Того, хто запрошував найбільшу кількість друзів, дарували плеєр iPod.

Через три місяці була введена вільна реєстрація, а все зростаюча кількість учасників соціальної мережі, змусило організаторів перейти на більш потужні сервера і займатися постійним поліпшенням програмної підтримки мережі.

Подальший розвиток «Вконтакте»

Головною метою було створення якісного продукту, що дозволяє вільно спілкуватися з друзями, не залежно від місцезнаходження, тобто завжди бути в контакті». Але крім можливості шукати друзів та призначати їм зустрічі людей також приваблювала ідея вільно завантажувати музику і відео.

Дурову вдалося зібрати повну базу факультетів російських вузів та надати пошук по року випуску. І в результаті за перший рік мережа «ВКонтакте» отримала 3 млн. користувачів. Із-за різкого зростання числа користувачів головним болем стала перевантаження серверів (це було питання життя і смерті — постійне зависання спровокувало відтік юзерів з Friendster, другий за чисельністю світової соцмережі того часу).

До того ж збільшилася кількість DDos-атак на сайт, що змушувало розробляти і зміцнювати захист соціальної мережі. Дурову пощастило — його брат Микола, корпевший над докторською в Інституті математики товариства Макса Планка, примудрявся знаходити час, щоб оптимізувати навантаження на сервери і працювати на безпекою сайту.

Проте головна проблема полягала в тому, що «ВКонтакте» були необхідні мільйони і мільйони доларів — на закупівлю нових серверів, їх підтримку і наймання працівників. Акціонери не мали власних коштів, більше займати не хотіли, а між тим від московських інвесторів їм надходили пропозиції продати бізнес. «Спокуса все продати за скажені гроші, досить великий, — коментує творець «Однокласників» Альберт Попков. — Тут питання віри, наскільки далеко все піде».

Віра Дурова була міцна. Незабаром до «ВКонтакте» постукав фонд DST (нині Mail.ru Group). «Наш проект принципово відрізнявся від інших стартапів, так як ріс експоненціально, причому без реклами, — згадує Дуров. — Юрій Мільнер запропонував більше за інших і попросив менше. При цьому він сам проявив ініціативу і приїхав до нас».

Засновник фонду DST, партнер олігарха Алішера Усманова і найвідоміший російський інтернет-інвестор Юрій Мільнер відомий умінням сподобатися власникові перспективної бізнес-ідеї. Ще одна риса цього венчурного капіталіста — невтручання в справи компанії, куди він вклався (поки справи йдуть добре).

«Мільнер весь час захоплювався Дуровим, говорив, що він геній і так далі, — зауважує колишній топ-менеджер компанії, в яку інвестувала DST. — Це потім у нього улюбленцем став Цукерберг, а тоді панував Дуров». Так чи інакше боку поторгувалися, і DST купив 24,99% «ВКонтакте» за $16,3 млн.

Поступово стало ясно, що неможливо підвищувати витрати на розростаються відео і фотохостинги і при цьому відтягувати початок отримання доходу. Дурову довелося йти на компроміс. «ВКонтакте» як і раніше утримувалася від реклами, але дозволила підвищувати особистий рейтинг за допомогою платних SMS. Пізніше стали продавати віртуальну валюту за справжні рублі. Публіці також представили сервіс «Подарунки» — заплати і пішли віртуальну листівку або річ одному.

Але виручка в кілька мільйонів доларів не окупали витрати сайту, і влітку 2008 року Дуров уклав перший рекламний контракт. Вперше з’явилася реклама в соціальній мережі (були вивішені перші банери зліва і внизу сторінки). А також була розроблена платформа для ігрових додатків, що дозволяє розробникам цих самих додатків заробляти гроші за певний відсоток. Таким чином, можна зробити висновок, що монетизація проекту почалася саме в 2008 році, коли число учасників «ВКонтакте» перевищила 20 мільйонів.

У 2011 році сайт зазнав значних візуальні й функціональні зміни. За останніх новин від Павла, був повністю переписаний код движка, а також введені різні зручності і корисності: наприклад, спливаючі вікна повідомлень, зручний перегляд фотографій, можливість додавати відео з відомих відео-хостингів. Все це зайвий раз доводить професіоналізм і стурбованість проектом команди розробників.

Порушення авторських прав

Не одноразово на Дурова і ТОВ «В контакті» подавали позови за порушення авторських прав — розміщення на сторінках сайту фільмів у вільному доступі.

«Це 30 млн кримінальників, і співучасники відомі! — лаяв користувачів «ВКонтакте» директор кінокомпанії «Амедіа» Олександр Акопов. — Всіх посадити до в’язниці не можна, але 10 000 — можна!» Слова правовласника миттєво розлетілися по блогах і ЗМІ. Акопов розсердився на Дурова за те, що той фактично містить найбільше сховище піратського контенту в Росії. Приблизно половина показів відео в рунеті припадає на «ВКонтакте».. І це конкурентна перевага мережі Дурова.

Першою в суд пішла Всеросійська державна телерадіокомпанія. ВГТРК вимагала від кількох інтернет-майданчиків видалити належить їй контент. Погодилися всі, крім «ВКонтакте», і в підсумку телевізійники програли Дурову. Тим не менш скандали продовжилися.

«Ми прийшли з серіалом телекомпанії АВС, на який у нас є ексклюзивні права на російську територію, — в інтерв’ю журналу «Форбс» розповідав інтернет-підприємець, який побажав залишитися неназваним. — Заглянули у «ВКонтакте», а там 65 000 наших відео. І ми повинні все це видалити. А через чотири дні ще 30 000 з’явилося…» Це головна претензія правовласників — сервісів на зразок YouTube і Dailymotion впроваджена система напівавтоматичного видалення відео, а «ВКонтакте» це робиться тільки вручну.

Дуров вважав свободу поширення інформації органічною рисою інтернету, але, щоб заспокоїти правовласників, йому знову довелося йти на угоду з власними переконаннями. «ВКонтакте» обіцяла розробити більш досконалі фільтри, а тим часом запропонувала фабрикам контенту відкрити і просувати їх сторінки.

Першою під «корпорацію відмінників» прогнулася 20 Century Fox, але решта поки не поспішають йти за нею. Наприклад, провайдери, що входять у групу Virgin Media, що належить відомому мільярдерові Річарду Бренсону, закрили своїм клієнтам доступ до соцмережі.

Про розміщення акцій на західних біржах з таким підходом до контенту можна і не мріяти. «Навряд чи IPO «ВКонтакте» можливо без врегулювання всіх питань про піратський контент з правовласниками. Не хочу вживати слово «неможливо», але це занадто серйозне питання», — заявив в інтерв’ю Forbes представник одного з міжнародних банків, які брали участь в IPO «Яндекса».

Схоже, це стало однією з причин кампанії з чищення рядів, яку Дуров активізував у 2010 році. Однак ця чистка не зменшила приплив користувачів. Сьогодні «ВКонтакте» обганяє російськомовний сегмент Facebook, «Однокласників» і «Мій Світ» за кількістю користувачів і трафіку.

Більше половини виручки мережа отримує від реклами — як уже говорилося Дуров відмовився від банерів, зробивши ставку на контекстні оголошення. «Стратегія «ВКонтакте» полягає не у вичавлюванні ARPU (виручка з одного користувача), а в збільшенні користувацької бази», — говорить він. І треба сказати, що така стратегія дає свої результати, 10 вересня 2012 року «ВКонтакте» похвалилася черговим рекордом відвідуваності — 38,4 мільйона користувачів зайшло на сторінки ресурсу за добу. Це на 50% більше, ніж середньодобова відвідуваність ресурсу у вересні 2011 року.

Куди рости далі?

Не дивлячись на великі показники відвідуваності можливості для зростання користувацької бази «ВКонтакте» зовсім не нескінченні. Якщо Facebook англійською мовою може збільшуватися на мільярди користувачів, то Дуров вибрав російськомовну аудиторію вже на три чверті.

Судячи з заяв топ-менеджерів, які звучать ще з 2010 року, найближчим часом «ВКонтакте» все-таки почне експансію на європейський ринок. Ось що з цього приводу каже Павло — «Моя мрія — переламати національний комплекс неповноцінності, довівши, що продукти з Росії можуть бути масово затребувані у всьому світі». При цьому він неодноразово заявляв, що зрощення з іншими соціальними мережами не буде.

Коли Дмитро Гришин, гендиректор Mail.ru Group (колишній фонд DST), заявив у лютому 2011 року про те, що розглядає можливість об’єднати «ВКонтакте» з «Мій Світ» і «Однокласниками», ринок був шокований цією звісткою. Звичайно, багато знали про давньої мрії власників Mail.ru Group, але мало хто вірив, що вона здійсниться. «Для нас стратегічно правильно придбати контроль в соціальній мережі «ВКонтакте», а краще навіть викупити всі 100%», — підкреслив Гришин.

Дуров негайно опустив її в своєму блозі, сказавши, що нехай шановний акціонер наганяє такими заявами вартість акцій Mail.ru Group на Лондонській біржі, але ні про яке злиття мови не йде.

«Може виявитися, що для досягнення поставленої мети та виходу на світовий ринок сервісу «ВКонтакте» потрібно помінятися до невпізнанності або нашій команді доведеться взагалі створити новий продукт. Але рано чи пізно це буде зроблено», — переконаний Дуров.

Перший крок у цьому напрямку вже зроблено у 2011 році соціальна мережа перейшла на короткий домен vk.com, який набагато простіше сприймається жителями інших країн.

Зараз Павло Дуров раніше, займається проектом і контролює його розвиток, монетизацію та збереження прийнятного для користувачів рівня якості роботи соціальної мережі. Цей молодий та цілеспрямована людина є прикладом не тільки для молоді, але і для багатьох інших підприємців.

Благодійна діяльність Павла Дурова

Павло Дуров активно бере участь у спонсоруванні вітчизняних студентських команд на чемпіонатах світу з програмування. 16 липня 2012 року Павло Дуров вручив 60 тис. доларів найкращим у світі програмістам. Ними виявилися школярі з Китаю. Перше і друге місця Відкритого Чемпіонату світу з програмування VK Cup, ініційованого Павлом Дуровим, посіли школярі з Китаю. Вони отримали $30 тис. і $20 тис. відповідно. Третє місце дісталося учню з Білорусії, він отримав $10 тис.

«У конкурсі VK Cup ми хотіли відібрати і нагородити кращих розробників світу. Ми не робили обмеження на країну проживання — і нагороджували кращих з кращих алгоритмистов планети», — сказав Павло Дуров.

У березні 2012 року стало відомо, що фонд Wikimedia прийняв пожертвування Павла Дурова. Дуров пообіцяв пожертвувати 1 млн. доларів на розвиток Wikipedia в прямому ефірі конференції за участю керівництва енциклопедії в січні 2012 р. Він пояснив своє бажання підтримати енциклопедію матеріально тим, що проект Wikipedia дуже важливий для інтернету і є глобальним феноменом.

Павло Дуров разом з Юрієм Мільнером фінансує інтернет-стартапи. Їх творці безоплатно отримують по $25 тис. На перший погляд, це не така вже й велика сума для стартапу. Інші проекти підтримки стартаперів, що діють в Росії, пропонують удвічі, а то й учетверо більше суми.

Проте вони при цьому накладають на розробників певні зобов’язання — від виплати частини доходу до надання управління компанією. А гранти Start Fellows — це чиста благодійність. Тобто, надаючи гроші, Мільнер і Дуров нічого не вимагають взамін. Стартапер може продовжити розвивати проект і залучати інших спонсорів, а може, теоретично, просто вигідно продати ідею та отримати гроші, не видавши у результаті ніякого стартапу.

Цікаві факти в біографії Павла Дурова

У Дурова немає літаків, автомобілів і будинків. Він їздить на роботу на метро, а ночує в орендованій кімнаті розміром 18-20 квадратних метрів. Крім того, геніальний IT-бізнесмен повністю відмовився від алкоголю, м’яса і дорогого одягу.

Зате Павло багато подорожує — «В цьому році пощастило побувати в Італії, Франції, Німеччині, США, Ізраїлі, Австрії, Дубаї. На травневих святах хотілося б побувати в Швейцарії. Також цікавлять середньовічні міста Бельгії. В цілому мені подобається енергетика Манхеттена, а надихає атмосфера історичного центру Відня. Але Петербург люблю більше. Це найкрасивіше місто Східної Європи — як з точки зору архітектури, так і з точки зору людей.»

Павло Дуров дотримується либертарианских економічних та політичних поглядів. Лібертаріанство — політична філософія, в основі якої лежить заборона на «агресивне насильство», тобто заборона на застосування сили або загрози застосування сили до іншої особи, або його майну, всупереч волі цієї особи. Заборона на агресивне насильство є правовим, а не етичним. Іншими словами, лібертаріанство передбачає, що порушення даної заборони повинні переслідуватися в судовому порядку.

У 2007 році газетою «Діловий Петербург» був визнаний одним з переможців у конкурсі «Кращих молодих підприємців 2007 року».

У 2011 році Павло Дуров, а також Аркадій Волож, генеральний директор компанії «Яндекс» та Юрій Мільнер — співвласник Mail.ru Group стали лідерами ТОП-30 ключових осіб, які найбільшою мірою вплинули на розвиток рунета за російською версією журналу Forbes.

На питання чи є у вас кумир, Дуров відповідає — «Є. Творець і керівник компанії Apple Стів Джобс. Це геніальний організатор, дизайнер і мислитель. Він подарував світові багато унікальних пристроїв, які зробили наше життя кращим. Дивно, що ми живемо в один час з цією людиною.»

Своє перше публічне інтерв’ю Павло Дуров дав на спеціалізованій конференції DLD на початку 2012 року у Мюнхені.

Скандали пов’язані з ім’ям Павла Дурова

У грудні 2011 року, в зв’язку з протестами проти фальсифікації результатів виборів у Державну думу, ФСБ запропонувала Дурову заблокувати п’ять спільнот (чотири з яких містять у назві словосполучення «проти Єдиної Росії») і дві зустрічі в мережі «В Контакті». Дуров відмовився це зробити. Після цього його повісткою викликали для дачі пояснень до прокуратури Санкт-Петербурга.

Вчинок Дурова миттєво перетворив його на ікону опозиції. Самої ФСБ відмовив! Але Павло тут же повернув собі імідж людини, якого не хвилює політика і якого турбує лише бізнес.

«Фактично це була пропозиція добровільно дати фору всім конкуруючим майданчиків, видавивши на них активну і пасіонарних частину аудиторії, — повідомив він у відкритому листі, — Якщо іноземні сайти продовжують існувати у вільному полі, а російські починають цензурувати, рунет може очікувати тільки повільна смерть. Щоб забезпечити умови гри, при яких такі запити немислимі, я привернув увагу аудиторії і інших інтернет-компаній, а потім вищих державних чиновників до запитів петербурзької ФСБ.

У цій захоплюючій грі початку грудня ми виявили не стільки сміливість, скільки здоровий глузд. Якщо розібратися, то оглядачі західного складу зараз хвалять нас за те, за що завжди критикували, через відсутність жорсткої цензури користувача активності. Моє стрімке перетворення з «пірата» і «порнокороля» у захисника свобод відображає лише непослідовність в їх переконаннях. Поки вони застосовують різні стандарти до різних видів цензури, наша позиція залишається незмінною і зводиться до одного твердження: безглуздо видаляти з одного інтернет-сайту те, що можна швидко знайти на інших».

Інший скандал, який на відміну від попереднього не кращим чином позначилося на репутації Павла Дурова, стався в день міста, яке відзначали в Санкт-Петербурзі 28 травня 2012 року. Павло з вікна свого офісу викидав у зібрався на вулиці натовп п’ятитисячні купюри, прикріплені до паперовим самолетикам. Народ кидався на ці гроші, давлячи і б’ючи один одного, в той час як Дуров знімав усе це на відео.

Користувачі соцмережі вибухнули гнівними повідомленнями:

«Дуров кидав п’ятитисячні купюри з вікна і знімав на відео, як народ кидається на ці гроші. Люди з натовпу виходили з розбитими носами, залазили на світлофори, загалом вели себе, як мавпи. Дуров від душі сміявся. Ганьба тобі, Павло…»

«Огидне розвага, чесно кажучи…»

«День міста, всі на позитиві. На диво немає тисняви і натовпи п’яних бандитів. Набережна каналу Грибоєдова, з вікон офісу ВК визирає Павло і Ко, починається кидання 5000 купюр і з гордовитою королівської усмішкою вони спостерігає за тим, як натовп починає рвати один одного в надії зловити «дари» «повелителя»! Справжній Пітерський цирк імені Дурова…»

«Ганьба нашому суспільству в якому дозволяється здійснювати такі вчинки, людська честь і гідність перестали існувати як поняття…»

Проте були й такі хто виправдовував Павла:

«Дуров, мені здається, просто не уявляв собі, що таке підлість можливо в центрі Петербурга в свято міста, він справді не думав, що все так далеко зайде…».

«А що заважало «постраждалим» пройти повз і не лізти за цими подачками? Горе то явно не від розуму. По-моєму, претензії до Дурову повинні пред’являтися в останню чергу…».

Сам Дуров, відповідаючи в twitter на питання про те, навіщо він розкидав гроші, сказав наступне: «Колеги вирішили підтримати атмосферу свята у вигляді невеликої акції, але довелося швидко припинити — народ став звіріти».

Втім, які б мотиви не рухали молодим мільйонером, вчинок у будь-якому випадку не красивий і залишається тільки сподіватися, що Павло усвідомив аморальності своєї поведінки.

Секрети успіху Павла Дурова

Соціальна мережа «В контакті» з’явилася в момент, коли населення не було розпещена різними варіантами спілкування в Інтернеті. Завдяки швидкій роботі ресурсу та вірусного маркетингу кількість зареєстрованих користувачів стрімко зростала. Як і в більшості історій успіху в основі лежала нова ідея (стартап) і ентузіазм, а коли ідея усвідомлювалась суспільством, то вона починала приносити дохід.

Видатний успіх молодого програміста також легко пояснюється висловлюваннями про нього людей, які його добре знають і тими фразами, які у своїх нечисленних інтерв’ю виголошував сам Павло Дуров:

«Павло, на відміну від більшості програмістів, розумів, чого хоче від життя школяр і студент і як це виглядає в дизайні, — пояснює Олег Андрєєв, один з програмістів «Вконтакте» — Він умів дивитися очима людини, у якого старий браузер і повільний інтернет».

На питання, чому Павло вибрав програмування справою свого життя, Дуров відповів так — «Справу свого життя я б охарактеризував ширше: допомога людям і вдосконалення світу навколо нас. Програмування стало сферою, в якій я спочатку мав можливість допомогти оточуючим найбільше, тому я став займатися ним самостійно.

Що стосується навчання в університеті, думаю, у вузах варто більше уваги приділяти базових, фундаментальних речей. Прикладні навчальні програми в інноваційних сферах не завжди встигають за прогресом. А фундаментальні речі, такі як математика, логіка, теоретична лінгвістика, знання іноземних мов, залишаються з нами завжди. Вдало, що в старих російських вузах до цього ставляться дуже серйозно.»

«найголовніше — вміти відрізняти головне від усього іншого»

«Вже більше 10 років — з часів, коли я був дуже небагатим студентом, — я не втомлююся повторювати: гроші переоцінені, тому що творення набагато цікавіше споживання, а внутрішній стан незрівнянно важливіше зовнішнього. Як тільки ви робите з грошей культ і обмінюєте «бути» на «здаватися», ви відправляєте себе в добровільне рабство. Борги за статусної мішури, нудна робота зі смутними трусами, необхідність брехати і зраджувати свій світ — ось лише частина тієї ціни, яку ви заплатите за надмірне прагнення до паперу.»

«Пам’ятайте: вас — тих, хто може щось робити, а не говорити, дуже мало. Набагато менше, ніж здається. Не треба витрачати свій час даремно. Дії, а не слова приводять людину до успіху».

Ці мотивуючі життєві принципи були викладені на сторінці Павла Дурова «Вконтакте»:

  1. Зрозумій, що тебе по-справжньому подобається. Золоте правило говорить — роби те, що приносить справжнє задоволення, і тоді ти станеш набагато щасливішим.
  2. Відмовся від сміття, яке ти їси, п’єш і куриш кожен день. Ніяких секретів і хитрих дієт — натуральна їжа, фрукти, овочі, вода. Не треба ставати вегетаріанцем і повністю зав’язувати з випивкою, — достатньо лише максимально обмежити цукор, борошно, кава, алкоголь і всю пластмасову їжу.
  3. Вчи іноземні мови. Це розширить глибину сприйняття світу і відкриє небачені перспективи для навчання, розвитку та росту в кар’єрі. Російськомовних користувачів інтернету 60 мільйонів. Англомовних — мільярд. Центр прогресу зараз знаходиться по інший бік кордону, в тому числі мовної. Знання англійської — це вже не просто примха інтелігентів, а життєва необхідність (Читайте — «Як самостійно вивчити англійську мову»).
  4. Читай книги. Приблизний коло — твоя професійна область, історія, природознавство, особистісний ріст, соціологія, психологія, біографії, якісна художня література. Немає часу читати тому, що їздиш за кермом — слухай аудіокниги. Золоте правило — читай/слухай як мінімум одну книгу на тиждень. Це 50 книжок на рік, які перевернуть твоє життя.
  5. Проведи з толком кожні вихідні. Сходи до музею, займися спортом, поїдь за місто, стрибни з парашутом, навести родичів, сходи на хороший фільм. Розширюй зону контакту зі світом. Чим більше вражень ти пропустиш через себе, тим цікавіше буде життя, і тим краще ти будеш розбиратися у речах і явищах.
  6. Почни вести блог або звичайний щоденник. Все одно про що. Не біда, що ти не володієш красномовством і в тебе буде не більше 10 читачів. Головне, що на його сторінках ти зможеш думати й міркувати. А якщо ти просто регулярно пишеш про те, що ти любиш, читачі обов’язково прийдуть.
  7. Став мету, фіксуй їх на папері, в word’е або блозі. Головне, щоб вони були чіткими, зрозумілими і вимірними. Якщо поставиш мету, то можеш її або досягти, чи ні. Якщо не поставиш, то варіантів досягнення немає взагалі (Читайте — «Як правильно ставити цілі»)
  8. Навчися друкувати на клавіатурі всліпу. Час — це одне з небагатьох скарбів, які в тебе є, і друкувати ти повинен вміти майже так само швидко, як і думати. А думати ти повинен не про те, де знаходиться потрібна буква, а про те, що ти пишеш.
  9. Осідлай час. Навчися керувати своїми справами так, щоб вони працювали майже без твоєї участі. Для початку почитай Дывида Аллена «Як привести справи в порядок» або Гліба Архангельського. Приймай рішення швидко, дій негайно, не відкладай на потім. Всі справи або роби, або делегує комусь (Читайте — «Як правильно делегувати повноваження»).
  10. Відмовся від комп’ютерних ігор, безцільного сидіння в соціальних мережах і тупого серфінгу в інтернеті. Мінімізуй общенией в соцмережах, залиш один аккаунт. Знищ в квартирі телевізійну антену.
  11. Перестань читати новини. Все одно про ключові події будуть говорити все навколо, а додаткова шумова інформація не призводить до покращення якості прийняття рішень.
  12. Навчися рано вставати. Парадокс в тому, що в ранні години ти завжди встигаєш більше, ніж у вечірні. Якщо влітку на вихідних ти виїдеш з Москви в 7 ранку, то до 10 ти вже будеш в Ярославлі. Якщо виїдеш в 10, то будеш там в кращому разі до обіду. Людині достатньо 7 годин сну, за умови якісної фізичного навантаження і нормальному харчуванні.
  13. Намагайся оточувати себе порядними, чесними, відкритими розумними та успішними людьми. Ми — це наше оточення, у якого ми вчимося всьому, що знаємо. Проведи більше часу з людьми, яких ти поважаєш і в яких можна чогось навчитися (особливо важливо, щоб в категорію таких людей попадало твоє начальство).
  14. Використовуй кожен момент часу і кожної людини для того, щоб дізнатися щось нове. Якщо життя зводить тебе з професіоналом в будь-якій області, спробуй зрозуміти, що становить суть його роботи, які його мотивації і мети. Вчися ставити правильні питання — навіть таксист може стати безцінним джерелом інформації.
  15. Почни подорожувати, частіше міняй обстановку. Не біда, що немає грошей на Аргентину та Нову Зеландію — якість відпочинку не пов’язане з витраченими грошима. Коли ти побачиш, як різноманітний світ, ти перестанеш зациклюватися на просторі навколо тебе, і станеш толерантніше, спокійніше і мудрішими.
  16. Купи фотоапарат і намагайся ловити красу світу. Коли у тебе вийде, ти будеш пам’ятати свої подорожі не тільки по невиразним враженням, а й по красивих фотографій, які ти привіз із собою. В якості альтернативи — спробуй малювати, співати, танцювати, ліпити, проектувати. Тобто роби те, що змусить тебе поглянути на світ іншими очима.
  17. Займися спортом. Не обов’язково ходити у фітнес-клуб, де тусуються качки, пікапери, бальзаківські пані та фріки. Йога, скелелазіння, велосипед, турнік, бруси, футбол, біг, пліометріка, плавання, функціональні тренування — кращі друзі людини, яка хоче повернути тонус тіла і отримати сплеск ендорфінів. І забудь про те, що таке ліфт.
  18. Роби незвичайні речі. Сходи туди, де жодного разу не був, їзди на роботу іншою дорогою, розберися в проблемі, про яку нічого не знаєш. Виходь із «зони комфорту», розширюй знання і кругозір. Перестав будинку меблі, зміни зовнішність, зачіску, імідж.
  19. Інвестуй. В ідеалі, кожен місяць варто вкладати частину доходу, адже багата людина — це не той, хто багато заробляє, а той, хто багато інвестує. Намагайся інвестувати в активи, мінімізувати пасиви і контролювати витрати (Читайте — «Правила інвестування — поради починаючому інвестору»)
  20. Позбудься барахла. Викинь всі зайві і непотрібні речі, які не надягав або не використав протягом останнього року. Залиш тільки те, що тобі подобається і потрібно. Шкода викинути — роздай.
  21. Віддавай більше, ніж береш. Ділись знаннями, досвідом та ідеями. Людина, яка не тільки бере, а й ділиться, неймовірно привабливий. Напевно ти вмієш щось таке, чого інші дуже хочуть навчитися.
  22. Приймай світ таким, який він є. Відмовся від оціночних суджень, приймай всі явища як нейтральні. А ще краще — як однозначно позитивні.
  23. Забудь про те, що було в минулому. Воно не має ніякого відношення до майбутнього. Візьми з собою звідти тільки досвід, знання, хороші відносини і позитивні враження.
  24. Не бійся. Нездоланних перешкод немає, і всі сумніви живуть тільки в твоїй голові. Не обов’язково бути воїном, достатньо лише бачити мету, обходити перешкоди і знати, що ти досягнеш її без єдиного шансу зазнати невдачі.
  25. Останнє, воно ж перше. Роби те, що тобі подобається. Вчися. Вчи. Розвивайся. Міняй себе зсередини.

Напишіть відгук