Для меланхоліка буде трагедією те, що для сангвініка – цікавий випадок, а для флегматика – малозначний епізод. Типове уявлення про меланхолике – сумний, боязкий і залякана людина. Але страх і схильність до депресій не характеризують темперамент. Потрапляючи в неприємні обставини, меланхоліки впадають в тугу частіше, що люди інших темпераментів, але при цьому вони володіють безцінними якостями, притаманними їм одним. Академік Павлов називав меланхоліків оранжерейними людьми. Існує версія походження типів темпераменту, по якій меланхоліки призначені для попередження інших людей про небезпеку: підвищена тривожність і чутливість змушують їх завжди бути напоготові. Класичний меланхолік – це інтелігент, прагне до гармонії і порядку в усьому. Все витончене і вишукане в цьому світі створено меланхоліками.
Що в них особливого?
Серед представників цього типу особистості найбільше талановитих музикантів, філософів, поетів і художників. Аристотель вважав, що геніями бувають виключно меланхоліки. Прекрасна риса – все, за що беруться меланхоліки, буває доведено до досконалого стану, навіть якщо на це потрібні роки наполегливої праці. Ідеальні творіння меланхоліків відрізняються від плодів творчості сангвініків або холериків ідеальною формою і виконанням. Меланхоліки завжди віддають перевагу якості кількості.
З дивною наполегливістю витончені меланхоліки вибирають у партнери людей з протилежними якостями – легковажних оптимістів. У таких спілках часто розігруються драми, але при цьому меланхоліки знаходять новий творчий імпульс.
Меланхоліки і хаос несумісні – тільки систематичність, порядок і організованість в думках, відносинах, емоціях і в навколишньому просторі. Вони завжди акуратні і доглянуті, у них хороші манери, ясні очі і чисті нігті. Навіть якщо меланхолік народився в сім’ї, де не дуже цінували гарне виховання, він обов’язково сам вибере відсутніх знань і засвоїть правила поведінки в суспільстві. Для них немає дрібниць, важливо все, особливо відтінки і нюанси. Меланхоліки дуже дбайливі, співчутливі й уважні до оточуючих.
Вони не володіють лідерськими якостями і не намагаються бути на виду, але не поміченими все одно не залишаються завдяки неабияким здібностям. Типовий меланхолік – глядач, а не активний виконавець, тому з них виходять хороші психологи, глибоко вникающие в проблему.
Людина цього типу часто будує картину власного життя і потім планомірно шукає свій ідеал або намагається його створити. Вони існують у створеному собою ж світі, де немає місця ггрності і примітивним відносин. Ритм життя меланхоліка дуже повільний, вони не потребують у широкому колі спілкування, їм достатньо кількох вірних друзів і кохану людину. В дружбі і особистих стосунках вони вибагливі, але якщо вам випала честь бути другом людини цього темпераменту, ви можете не сумніватися в підтримці на довгі роки. У любові меланхоліки ще вимогливіше, вони воліють залишатися на самоті, поки не знайдуть об’єкт, який максимально відповідає їх ідеалу.
Меланхоліки глибокі і вдумливі, дивляться на світ з тверезою розважливістю і тому не схильні до надмірного оптимізму та захопленню зовнішніми рисами – вони проникають у суть речей. Якщо енергія сангвініка витрачається на розмови, холерика – на імпульсивні вчинки, флегматика – на споглядання, то меланхоліки вміють планувати, думати і творити. При необхідності вони згодні багаторазово повторювати дію, поки не доб’ються бажаного результату.
Дитинство меланхоліка
Новонароджений меланхолік приступає до вивчення навколишнього світу з колиски. Кожна іграшка повинна бути детально обстежена та розглянута. Трохи пізніше, коли з’являється можливість вибирати іграшки, вони віддають перевагу самим складним, ще пізніше меланхоліків цікавлять логічні ігри. Вони легко вирішують складні для їх ровесників завдання, люблять возитися з конструкторами і головоломками. Загалом, цей серйозний чоловік з народження.
Якщо в класі є дитина, якій подобається писати контрольні роботи, це майже точно меланхолік. Він ніколи ні з ким не радиться і любить все робити сам. Дітям цього темпераменту подобаються теми, що потребують досліджень і аналізу. У них, як правило, хороша пам’ять і розвинена мова.
Зрілі роки меланхоліка
Висновки вони роблять тільки на підставі глибокого і докладного вивчення теми. У меланхоліка аналітичний розум, але він бачить світ не цілком, а в деталях, і за подробицями може втрачати ціле. В результаті людина цього типу психічної діяльності може чіплятися до оточуючих по дрібницях, не намагаючись знайти шляхи вирішення проблеми в цілому.
Працюють меланхоліки повільно, але плоди їхньої праці досконалі – це відмінні виконавці в тих сферах, де є чіткі інструкції і немає необхідності швидкої реакції. Якщо меланхолік якимось дивом вибивається в керівники, його підлеглі будуть піддаватися безперервної критиці за недоліки і недосконалість плодів їхньої праці. Догодити меланхоліку вкрай складно – тільки він знає, яким повинен бути ідеальний результат.
Яскравий приклад геніального меланхоліка – Мікеланджело. Перш ніж приступити до створення кожного з своїх чудових творінь, він вивчав анатомію. Теоретичних знань йому було недостатньо, тому Мікеланджело власноруч проводив розтин небіжчиків в морзі, щоб вивчити будову людини. Фрески, що прикрашають Сикстинську капелу у Ватикані, великий майстер писав чотири роки, лежачи на будівельних лісах під куполом. Мабуть, тільки темперамент меланхоліка дозволив Мікеланджело бути настільки делікатним у підході до творчості.
Як дізнатися меланхоліка?
- Вони рідко стають центром уваги – не веселуни і не заводія, намагаються триматися особняком або в невеликій компанії добре знайомих людей.
- У меланхоліків плавні й уповільнені рухи.
- Мова у людей меланхолійного складу неголосна і часто уповільнена. Вони ніколи не дозволяють собі голосно сміятися чи розмахувати руками.
- Цінна якість – ці люди хороші слухачі. Вони терплячі і уважні до співрозмовника, ніколи не перебивають, дивляться в очі і підбадьорливо посміхаються.
- Зворотна сторона медалі – зайва вимогливість. Якщо, наприклад, службовець організації, куди ви звертаєтеся за довідкою, довго розглядає ваші документи, вивчає печатки і вимагає додаткових підтверджень вашої особистості – це, найімовірніше, меланхолік, суворо виконує приписи.
- Класичний меланхолік ввічливий і коректний. Він часто вибачається, дякує і намагається нікого не турбувати.
Позитив
- Здатність до емпатії. Емоції меланхоліка виражені, що пояснюється їх тонкокожестью. Незначна подія може їх обрадувати або засмутити до сліз.
- Емоційні меланхоліки – естети.
- Передбачення труднощів. У них підвищена тривожність, меланхоліки уявляють собі найтрагічніші варіанти розвитку подій, і це може вивести їх з рівноваги. Але, з іншого боку, вони можуть не допустити неприємностей.
- Схильність до довгострокових відносин. Меланхолікам потрібно досить багато часу, щоб зійтися з новою людиною, але вже якщо ви заслужили довіру, то більш надійних і відданих друзів вам не знайти.
- Сталість. Меланхоліки прагнуть підтримувати відносини, хоча коло їх спілкування зазвичай досить вузький. Вони можуть дуже довго зберігати інтерес до людини, намагаючись вивчити його досконально.
Негатив
- Меланхоліки швидко втомлюються, часто переривають роботу, щоб відпочити. Але в паузах до них нерідко приходять нові ідеї для нового витка у творчості.
- Замкнутість. Їх стомлює інтенсивне спілкування, вони не люблять шуму і суєти. Меланхоліки не відразу і не всім розкривають душу, і з людьми сходяться непросто.
- Тривожність. Меланхоліки – не герої, вони постійно побоюються, що все погано закінчиться, що нерідко заважає їм діяти.
- Песимізм. Вони не народжуються песимістами, але майже завжди ними стають при перших же зіткненнях з реальними труднощами. Відчай і скарги на долю – обов’язкові номери у репертуарі вираженого меланхоліка.
- Схильність до стресів. Стреси чекають меланхоліка на кожному кроці, і кожна неприємність переживається як потрясіння. Відновлюються вони довго і болісно, оскільки процеси гальмування у меланхоліків переважають над збудженням. Постійна готовність до неприємностей позбавляє життя багатьох яскравих фарб.
Правила спілкування з меланхоліком
- Підтримуйте і надихає меланхоліка, коли він переживає свою чергову «чорну смугу» і займається поглибленим самобичуванням.
- Робіть компліменти, хваліть і підбадьорюйте його – це дуже корисно в даному випадку.
- Зберігайте спокій у всіх ситуаціях, щоб не підживлювати і без того розкручену тривожність меланхоліка. Ваше самовладання підтримає його і змусить переглянути ставлення до ситуації.
- Будьте ініціатором спілкування. Меланхоліки соромливі і час для них тече дуже повільно, тому ви можете не дочекатися «дозрівання». Зробіть перший крок – і меланхолік буде вам вдячний.
- Виявляйте делікатність. Меланхолік час від часу повинен побути на самоті для відновлення сил. Не прагніть у що б то не стало витягнути його з шкаралупи навіть з самих благих спонукань, інакше він вважатиме вас нав’язливим.
Відомі меланхоліки
Великий український поет Сергій Єсенін, є одним з яскравих представників цього темпераменту. Найтонша лірика в описі української природи, чутливість до звуків і запахів, любов до всього земного і людського, душевне хвилювання і трепет – все це вираження світосприйняття чудового поета.
Видатний американський бізнесмен, Білл Гейтс, новатор в області комп’ютерних технологій, засновник корпорації «Microsoft», нарешті, один з найбагатших людей планети, також є володарем меланхолічного типу.
До відомим меланхолікам відносять також Майкла Джексона, Максима Галкіна, Брітні Спірс, Анджеліну Джолі, Міллу Йовович та ін.
Як і будь-який інший тип особистості, меланхоліки не бувають поганими чи хорошими. Вони володіють певним набором особливостей, що дають напрямок його розвитку. Характер кожної людини формується під впливом виховання, оточення і умов життя.