Хочете виробничий бізнес, який буде допомагати поліпшити екологічну обстановку та дозволить заробляти вже на етапі прийому сировини? Тоді варто звернути свою увагу на сферу переробки зношених шин.
Кожен рік в Україні з ужитку виходить понад 1 млн тонн зношених шин.
Що ж роблять з непридатними для використання покришками автолюбителі і транспортні компанії? Як правило, застарілу гуму відправляють або в гараж до кращих часів, або просто на смітник, де з шинами може трапитися все що завгодно. Наприклад, пожежа. А дим від палаючої гуми — одна з найотруйніших речовин. При цьому знищити загоряння не так вже просто. Одним словом, гумові шини на звалищах становлять велику потенційну небезпеку, так і просто накопичуються тоннами, псуючи пейзаж і навколишнє середовище.
Існує і цивілізований спосіб утилізувати старі шини.
Мова йде про переробку на гумові шматочки, які пізніше використовується у багатьох сферах. Наприклад, з неї можна виготовляти красиву і безпечну підлогову плитку, підошви для взуття та гумові чоботи і навіть верхній шар дорожнього покриття. Таким чином, вашими клієнтами стануть виробники вищеназваної продукції, тобто юридичні особи.
Як же відбувається переробка шин?
Найчастіше вони подрібнюються на шматочки методом фізичного дроблення на спеціальних виробничих лініях. Це дозволяє зберегти всі властивості гуми.
Поки в Україні на шматочки переробляється не більше 10% від всіх шин.
Причому 60% з того, що все-таки йде на переробку, направляється на чотири великі підприємства. Іншу частину роботи роблять невеликі переробні комплекси. До речі, останні відкривати набагато вигідніше, та не тільки тому, що вони вимагають менших інвестицій. Підприємства з великою продуктивністю часто завантажені лише наполовину, а от невеликі заводи — на всі сто.
Очевидно, роботи в сфері переробки шин не початий край, а потенціал у цій діяльності досить великий. Але підприємці зазвичай не поспішають відкривати власні шиноперероблюючі комплекси. Причина проста — немає ефективної системи збору зношених покришок. Переробники змушені самостійно шукати шини.
Існує закон, який зобов’язує юридичних осіб здавати шини на утилізацію та платити утилізаційний збір. Таким чином, ще на етапі приймання можна заробити 2-4 тис. гривень з тонни покришок.
А ось пересічних автолюбителів змусити здавати шини на переробку складніше. Більшість з них міркує приблизно так: «Навіщо платити за утилізацію покришок, якщо можна просто віднести їх на смітник?». Тут компаніям залишається тільки вигадувати різні способи, щоб привернути автомобілістів на свою сторону. Якщо ви знаєте, як змусити автоаматорів котити старі шини до вас, варто спробувати бізнес з переробки шин.