1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів, в середньому: 5 із 5)
Героїв Севастополя 03061 Україна, Київ
Трейдінг

Торгівля на ринку Форекс: хобі чи професія?

Про валютному ринку Forex чув практично кожна сучасна людина. Для когось це не тільки знайоме слово, але й місце високооплачуваною улюбленої роботи.

Операції на валютному ринку Forex не проводяться в одному місці, він є позабіржовим. Власне ринок роблять так звані маркет-мейкери (market maker – «творець ринку»).

На ринку Forex ними є банки, які при запиті клієнта здійснюють продаж валюти, вона може бути або власної, або іншого клієнта, який в той же момент запитує протилежну операцію – продаж своєї валюти.

Клієнт відкриває рахунок у маркетмейкера, після чого всі торгові операції між ними (клієнтом і маркетмейкером) будуть для клієнта реальними торгами. Forex ж тут є своєрідною телекомунікаційною мережею: в десятках різних країн трейдери, перебуваючи у комп’ютерних моніторів, віддають розпорядження, а банки, в яких знаходяться їхні рахунки, виконують необхідні операції по валютній торгівлі.

У ринку Forex є незаперечна перевага – він працює цілодобово. Тому не потрібно жертвувати основними справами або кидати роботу, щоб мати можливість грати. Це можна зробити в будь-який вільний час.

Головне – зробити попередній аналіз ринку та визначитися зі стратегією торгівлі. В принципі, вдалим трейдером може стати практично кожний, було б бажання освоїти цю професію. Звичайно, для успіху необхідно прикласти певні зусилля, але в оволодінні загальними принципами біржової гри немає нічого надскладного.

Багато хто сумнівається в собі, вважаючи, що їм не вистачить освіти для того, щоб грати на ринку Forex. Як правило, такі люди думають, що для гри потрібно:

  • Вища, бажано економічна освіта;
  • Достатнє знання англійської мови;
  • Знання в області теорії ймовірностей, вищої математики, технічного та фундаментального аналізу;
  • Вивчення світової економіки;
  • Бути аналітиком і вміти мислити логічно.

Тут можна сказати, що деякі з таких знань мати непогано, але не обов’язково. Вони навіть можуть в якійсь мірі зашкодити, надаючи необґрунтовану впевненість у прийнятих рішеннях. Немає надійних способів передбачити поведінку ринку – він випадковий.

Тому найголовнішим умінням буде вміння думати і терпляче чекати. Плюс до всього – ще залізна самодисципліна. Саме завдяки їй трейдер-любитель стає професіоналом, а потім і майстром, совершенствующим надалі не стільки знання, скільки вміння долати і підпорядковувати самого себе.

Що стосується знань, то вони не змінюють поведінку людини, а ситуації, де він є активним учасником, а не спостерігачем. Людина має пережити певну ситуацію, щоб змінити або створити новий шаблон поведінки і мислення. Він повинен сам відкрити для себе істину. Тому, щоб навчитися грати на ринку Forex, треба торгувати.

Щоб почати торги, для новачків багато компаній надають можливість відкрити демо-рахунок, щоб потренуватися у грі на віртуальні гроші. У такій грі ви не ризикуєте програти, але і виграти теж не зможете.

Гра на демо-рахунку розрахована на придбання початкового досвіду: ви навчитеся розбиратися в динаміці графіків, освоїте роботу з програмою-клієнтом, зможете оцінити свою здатність до аналізу ситуації. Приблизно через три місяці ви зможете створити для себе зручну систему, що приносить стабільний дохід. Але цей дохід буде віртуальним, так як ви граєте поки на демо-рахунку.

Тепер, коли у вас вже є початковий досвід, ви можете спробувати управляти реальним рахунком. Запам’ятайте одне дуже хороше правило: грати треба тільки з такою сумою, яка, у разі програшу, не вдарить по вашому бюджету. На жаль, статистика невблаганна – в перший раз програють практично все.

Якщо у вас є велике бажання саме заробити, не варто довго затримуватися на демо-рахунку. Не роблячи ставок в реальних грошах, ви, розуміючи, що нічим не ризикуєте, не будете прагнути до ретельного аналізу ситуації на ринку. Користь від такої гри вельми сумнівна, багато трейдерів навіть вважають її шкідливою.

Прекрасним варіантом для починаючого трейдера, що пройшов тренування на демо-рахунку, буде гра на «миниФорекс». Початковий депозит складе від $100. Можна почати з $300 – $500 з мінімальним зміною курсу. Таким чином, ви продовжите удосконалюватися в грі, отримуючи цінний досвід.

При цьому ваш процес навчання буде відмінно стимулювати ризик втрати коштів, нехай навіть і невеликих. Але тут той самий випадок, коли краще вчитися на своїх помилках – на чужих це не вийде. Ніяка теорія не зможе замінити практику. Потрібно вчитися самостійно аналізувати ринок. Корисно буде відвідувати блоги інших трейдерів, а так само форуми. Книги, журнали, семінари – теж добре, але не забувайте про практику.

В основі будь-якої стратегії, особливо для новачка, повинні бути: терпіння, спостережливість, самоконтроль. Ось приблизний план дій:

  • Зробити аналіз шляхів цінових рухів хоча б за минулі півроку;
  • Коректно стежити за подіями на ринку в сьогоденні, щоб отримати дохід у майбутньому;
  • Для першого року торгівлі дотримуйтеся правила: ніколи не купувати валюту, що падає в ціні, тобто, не варто додаватися до збиткової позиції.

Само собою, початківця цікавить питання, скільки можна заробити в разі успіху протягом дня? Якщо ви хочете стати успішним трейдером, не ставте собі конкретних цілей заробити певну суму – це призведе лише до депресії і дурним помилок.

Успішний трейдер міркує так: отримано прибуток – вдалий день, пішов в мінус – аналізуй дії, выявляй помилки і починай все з чистого аркуша, ні про що не шкодуючи. Кількість зароблених в день пунктів (іншими словами, грошей) залежить від досвіду трейдера і від ситуації на ринку.

Тому немає сенсу ставити собі за мету заробити певну кількість пунктів, набагато корисніше буде з’ясувати, скільки ви не готові програти. Ви повинні знати, що для серйозного заробітку ви повинні будете присвятити Forex практично весь свій час. Торгувати треба буде кожен день, так що, швидше за все, не вдасться поєднати гру з іншими справами.

Що можна вважати відмінним результатом? Приміром, близько 30% річних протягом декількох років. Навіть якщо ви зрозумієте, що трейдинг – не для вас, тим не менш, це цікаве заняття варто спробувати хоча б заради інтересу. Воно змусить вас продумувати кожен крок не тільки в грі. Такий досвід і готовність відповідати за наслідки своїх дій ніколи не будуть зайвими. Гра на ринку Forex може дати вам набагато більше, ніж будь-яка інша гра.

. Ну а далі сума тільки збільшувалася і нині обчислюється тисячами доларів щомісячного доходу.

. В кінці 2003 – початку 2004 р. (період сильного зростання курсу євро) ЄЦБ активно застосовував загрози інтервенцій та інтервенції з метою зупинити зростання курсу європейської валюти.

  • Забезпечення правильного функціонування платіжно-розрахункових систем.

Для забезпечення успіху нової валюти на третьому етапі становлення ЄВС вкрай важливо наявність ефективної технічної бази платежів і розрахунків. Зокрема, така база корисна для сприяння формуванню спільних короткострокових міжбанківських процентних ставок по всій зоні євро.

Це передбачає, в свою чергу, створення системи, за допомогою якої основні великомасштабні транскордонні угоди могли б обслуговуватися протягом того ж дня. Така система була створена і отримала назву TARGET.

TARGET – це система міжбанківських розрахунків для євро, що функціонує в режимі реального часу. Європейський Центральний Банк знаходиться у Франкфурті-на-Майні, Німеччина. Наймолодший Центральний банк світу – він почав функціонувати з 1 червня 1998 р. Незважаючи на молодість цей банк обслуговує інтереси другої в світі економіки – економіки Європейського союзу.

ЄЦБ є якоюсь подобою акціонерного товариства. Власний капітал ЄЦБ до початку його діяльності визначено у розмірі 5 млрд. ЕКЮ (тобто 5 млрд. євро – починаючи з 1 січня 1999 р.), надалі за рішенням керівництва він може збільшуватися.

Основні функції ЄЦБ:

  • адаптація інструкцій та прийняття рішень, що забезпечують досягнення цілей створення Європейської системи центральних банків;
  • визначення ключових елементів кредитно-грошової політики, таких як процентні ставки, розмір мінімальних резервів Національних центральних банків, розробка конкретних інструкцій щодо її проведення.

Рада Керуючих ЄЦБ уповноважений розробляти кредитно-грошову політику, а Правління – втілювати її в життя. У тій мірі, в якій це можливо і доцільно, Європейський центральний банк вдається до використання можливостей Національних центральних банків.

В рамках виконання завдання щодо визначення та проведення єдиної кредитно – грошової політики ЄЦБ повинен відслідковувати ситуацію на грошових ринках ів разі необхідності впливати на них з метою недопущення різких змін умов доступу до кредитних ресурсів. Як і у випадку ФРС, ЄЦБ користується поняттям відкритого ринку, тобто структурою, в межах якої комерційні і національні банки можуть надавати один-одному позики. Ціна і умови кредиту у рамках цієї структури і визначається політикою і діями центрального банку.

На відкритому ринку ЄЦБ використовує чотири основних механізму видачі і отримання кредитів. Слід звернути увагу, що в цьому випадку він сам ініціює вчинення правочину, якщо визнає це необхідним. Використовуючи ці механізми, центральний банк впливає на рівень ліквідності та ціну кредиту:

  1. Основні операції з рефінансування. Стандартні операції по видачі кредитів комерційним банкам строком на два тижні, які проводяться щотижня.
  2. саме Зміна цієї ставки призводить до коливань валютних курсів. На весну 2004 р. ставка рефінансування дорівнювала 2%.
  3. Довгострокові операції рефінансування. Проводяться щомісяця, кредити видаються на термін три місяці, на основі заставної. У цьому випадку ЄЦБ рідше втручається в ситуацію, щоб не давати ринку сигналів про можливу зміну ставок у майбутньому, і вартість кредиту в рамках даного механізму може відрізнятися від ставки у випадку основних операцій з рефінансування.
  4. Згладжують операції. Операції додавання у фінансову систему або видалення з неї грошових коштів. Про-водяться при виникненні непередбачуваних коливань рівня ліквідності. Для більшої оперативності впливу на ринок можуть виконуватися самим ЄЦБ. Для проведення використовуються всі доступні для національних центральних банків механізми, а не тільки заставні.
  5. Структурні операції. Проводяться у разі потреби зміни структури фінансової позиції ЦБ проти іншої частини фінансового сектора країни. При цьому можуть використовуватися як кредитні операції на основі тендерів, так і транзакційні угоди на двосторонній основі. Практично не роблять впливу на валютний ринок.

1.3. Банк Англії

Банк Англії (у вузьких банківських колах відомий під кличкою «Стара Леді») був створений у 1694 р. Хтось Вільям Патерсон запропонував уряду, сильно потребував грошах, випустити позику на 1 200 000 фунтів, передплатники якого стали б акціонерами банківської компанії Bank of England.

У 1997 році уряд Великобританії повністю поклав на нього (спільно з міністерством фінансів) відповідальність за встановлення процентних ставок та їх відповідність урядовим інфляційних орієнтирів. Рада Директорів повинна проводити свої засідання не рідше одного разу на місяць, і в його компетенцію входять всі питання управління банком, крім питань кредитно-грошової політики, якими займається спеціальний Комітет по кредитно-грошовій політиці (The Monetary Policy Committee, MPC).

Банк має наступні робочі підрозділи:

  1. Аналізу і статистики проводить вивчення і аналіз економічної і фінансової ситуації, дослідження в області перспектив розвитку світової та вітчизняної економік.
  2. Операцій на фінансовому ринку – проводить операції на основних фінансових ринках, включаючи FX, підтримує необхідний рівень процентних ставок, як агент Мінфіну управляє золотовалютними резервами.

Офіційно визначені цілі і завдання діяльності Банку Англії:

  1. Підтримка стабільності курсу і купівельної спроможності національної валюти. В основному ця мета забезпечується проведенням відповідної політики процентних ставок, тобто шляхом регулювання «ціни грошей» (кредиту) і передбачає підтримку цінової стабільності в країні;
  2. Підтримка стабільності фінансової системи, як вітчизняної, так і світової. На банк покладено функцію спостереження за процесами у внутрішній та світової фінансових систем, щоб розуміти перспективи їх розвитку;
  3. Забезпечення ефективності фінансового сектора Великобританії.

МРС (Monetary Policy Committee) – комітет з кредитно-грошової політики, найважливіший комітет, з точки зору впливу прийнятих ним рішень на економіку країни. Він відповідає за встановлення процентних ставок.

Діяльність комітету з кредитно-грошової політики значною мірою підпорядкована вирішенню завдань щодо забезпечення стабільності курсу і купівельної спроможності національної валюти. Політика комітету щодо процентних ставок повинна підтримувати цінову стабільність та сприяти успішному виконанню урядової економічної політики, включаючи її цілі в області економічного зростання, зайнятості та утримання інфляції на рівні встановленого значення.

У разі, коли цього вимагають вищі інтереси держави, уряд може, за узгодженням з парламентом, втручатися у справи комітету і встановлювати процентні ставки. Комітет збирається щомісяця, зазвичай за першим четвергах місяця. Рішення за процентними ставками завжди оголошуються негайно, в перший робочий четвер, наступний за першим робочим вівторком 18:00 за Томському часу.

Financial Stability Committee – комітет з фінансової стабільності. Діяльність комітету сприяє вирішенню другий головним завданням Банку Англії – підтримання стабільності національної і міжнародної фінансових систем.

Підтримання стабільності і необхідної вартості національної валюти є однією з найголовніших завдань, оскільки її успішне рішення автоматично призводить до цінової стабільності та розвитку сприятливих умов для неінфляційного економічного зростання. Вирішується в основному шляхом проведення певної кредитно-грошової політики, що означає зміна процентних ставок в ту чи іншу сторону в залежності від поточної ситуації.

Основною процентною ставкою, яка використовується Банком для впливу на фінансові ринки і проведення кредитно-грошової політики, є ставка репо, у 2003 р. дорівнювала 3,75% річних. Це ставка, за якою банк Англії пропонує кредити за схемою repo, тобто Банк купує у своїх контрагентів різні активи, число яких обмежено і заздалегідь відомо з умовою продати їх їм назад через обумовлений термін.

Таким чином, контрагенти Банку отримують необхідні їм гроші і підтримується ліквідність ринку. Операції Банк проводить два рази на день – о 9:45 до 14:20 за Лондонським часом. Якщо попит на гроші не задоволений, що може призвести до підвищення ціни грошей на кредитному ринку (тобто збільшення ставок по кредитах), то проводяться ще дві операції – в 3:30 4:20, але поставок, що перевищують офіційні. В 4:20 банки можуть отримати ще й одноденні кредити за ставками нижчими офіційних.

Величиною, яка характеризує рівень ставок на міжбанківському ринку, є ставка LIBOR (London Inter Bank Offered Rate). Являє собою середнє значення ставок найбільших англійських банків, за якими ці банки дають один одному незабезпечені кредити.

Питаннями, пов’язаними з ринком FOREX в Англії, займається Об’єднана комісія з FOREX, створена в 1973 р. під патронажем Банку. Комісія є свого роду «круглим столом», де обговорюються поточні питання, для представників найбільших операторів світового валютного ринку (банки, компанії, представники бірж і т. д.).

Банк Англії здійснює операції на валютному ринку для своїх клієнтів, для впливу на обмінний курс фунта, якщо це необхідно, і для отримання прибутку. Крім того, торгівля на валютному ринку здійснюється Банком з рахунка міністерства фінансів, де зберігаються валютні резерви, у рамках завдання з управління цими резервами.

1.4. Центральний банк Японії

Розташований у Токіо і має 32 відділення по країні і 6 відділень у найбільш економічно важливих для Японії, інших країнах. Банк є незалежним у своїх діях від уряду, але повинен обмінюватися поглядами на кредитно-грошову політику і координувати свої дії з ним. За законом про Банк Японії, банк має власний капітал у розмірі 100 мільйонів йен.

На відміну від більшості Центральних Банків інших країн, Банк Японії не має спеціальних органів по прийняттю рішень в області кредитно-грошової політики. Практично всі найважливіші рішення приймаються на засіданнях Ради.

Це рішення з основних питань кредитно-грошової політики, встановлення величини процентних ставок, обов’язкових резервів, питання контролю за ситуацією на фінансових ринках, питання визначення основних напрямів у сфері фінансового контролю за діяльністю банківської системи і багато іншого.

Засідання Ради, присвячені питань кредитно-грошової політики так і називаються: Нарада з питань кредитно-грошової політики (МРМ). Бюджет Банку пропонується Банком на схвалення в Міністерство фінансів і приймається тільки після його схвалення.

Офіційно встановлені основні функції Банку Японії:

  1. Проведення кредитно-грошової політики, спрямованої на підтримання цінової стабільності та стабільності фінансової системи в цілому і випуск банкнот.
  2. Проведення валютного і кредитно-грошового контролю, нагляд за розподілом грошей у банківській системі з метою забезпечення її ефективного функціонування.

Банк повинен докладно висвітлювати і пояснювати широкої громадськості сенс і цілі своїх основних рішенні і дій.

Банк Японії, проводячи свою кредитно-грошову політику, також, як і інші центральні Банки, впливає на співвідношення попиту/пропозиції кредитних ресурсів, тобто на «ціну» грошей. Для цього він може втручатися у всі процеси, пов’язані з отриманням/видачею кредитів на фінансовому ринку і впливати на ситуацію з будь-яким фінансовим інструментом, який використовується у японській фінансовій системі.

Політична Рада Банку, згідно з законом про Банк, відповідальний за встановлення та зміна ставок за всіма видами фінансових інструментів. До них належать ставки по різним видам кредитів, ставки за прийняття під заставу різних цінних паперів, визначення правил отримання кредитів і отримання застав за видані кредити, розміри резервних відрахувань з боку комерційних банків та багато іншого. Одразу необхідно зауважити, що зміни ставок за різними фінансовими інструментами практично не позначається на курс японської валюти на світових ринках.

Основним параметром, зміною якого Банк Японії досягає своїх цілей кредитно-грошової політики, є величина дисконтної ставки (discountrate). На початку 90-х років 20 століття вона становила 6% річних. Потім внаслідок сильного падіння внутрішнього попиту і ряду інших причин економіка Японії вступила в смугу дефляції, тобто падіння рівня цін, що супроводжується і обумовленого падінням внутрішнього попиту.

Для боротьби з цими явищами в Японії з початку 21 століття проводиться політика «практично нульових процентних ставок». При проведенні такої політики починається відтік грошей з різних строкових фінансових інструментів у готівку (тримати гроші на рахунках кредитно-грошових установ не має сенсу з точки зору нарахування відсотків), що повинно призводити до стимуляції попиту на товари і послуги.

В силу вищевикладеного величина ставки в Японії починаючи з 2001 р. і по теперішній час тримається на рівні 0,1% річних. Відповідно, державні цінні папери Японії з терміном погашення 10-20 років мають прибутковість 2-3% річних. Закінчення такої політики поки не видно, тому величина цього виду ставок також практично не впливає на курс національної валюти.

Тим не менш, ЦБ Японії дуже часто намагається впливати на курс ієни. У силу величезного значення експорту для економіки країни подорожчання єни проти інших світових валют, особливо долара, є вкрай небажаним. У відсутність можливості використовувати такий інструмент, як процентна ставка, безпосередній вплив на курс своєї валюти центральний банк країни здійснює шляхом проведення вербальних (словесних) і реальних інтервенцій (загроза або реальні покупки/ продажу національної валюти на світових ринках з метою зміни курсу).

ЦБ Японії, на відміну від центральних банків інших найбільших світових держав, здійснює реальні інтервенції досить часто. Протягом 2002-2003 рр. можна було відзначити як мінімум десять підтверджених інтер-венций. В результаті Японія володіє другими в світі золотовалютними резервами після Китаю.

Як правило, проведення таких акцій узгоджується з міністерством фінансів. Найбільший вплив на ринок роблять інтервенції, що проводяться спільно із центральними банками інших країн. Слід також звертати увагу на виступи офіційних осіб у засобах масової інформації, які можуть носити характер вербальної ін-тервенции.

Вплинути на курс ієни можуть виступу Керуючого Банку Японії. Часто велику роль в питанні впливу на курс ієни відіграє міністерство фінансів.

висновок про Центральних Банках слід зазначити, що вони роблять істотний вплив на курс валюти, оскільки вони мають великі депозити порівняно з іншими учасниками ринку. Грошово-кредитна політика Центральних Банків схожа і спрямована на підтримання стабільності і необхідної вартості національної валюти. Це досягається шляхом зміни відсоткової ставки, регулювання рівня обов’язкових резервів і зміною облікової ставки. Оприлюднення рішень тягне за собою різку зміну валютного курсу.

2.1. Вплив фондів

Хеджеві, інвестиційні, страхові, пенсійні фонди надають певний вплив на довгострокові прогнози динаміки валютних курсів. Ці фонди інвестують значні кошти у валюту. Використовуючи свої значні валютні ресурси, вони можуть задати рух курсу в певному напрямку на значний період часу. Управління ресурсами фондів покладається на менеджерів фонду (fund managers). Це люди, які є професіоналами в даній сфері.

Згідно своїм принципам роботи менеджери фондів використовують довгострокові, середньострокові, короткострокові позиції. В їхньому розпорядженні знаходяться різні методи аналізу валютного ринку (фундаментальний, технічний, комп’ютерний, психологічний, а також аналіз взаємозв’язаних ринків). Це дозволяє їм приймати грамотні рішення.

Збираючи і обробляючи отриману інформацію менеджери роблять прогнози різних подій, для того щоб не упустити момент відкрити позиції в потрібному напрямку. Така діяльність спрямована на випередження поточних подій.

Намагаючись уявити цілісну картину валютного ринку, менеджери виявляють тенденції розвитку. Далі вибирається подальший напрямок торгівлі і використовувані інструменти. Абсолютно точного результату неможливо отримати ні одним з методів аналізу. Але не варто забувати, що у фондів є такі переваги як відпрацьована система торгівлі та значні ресурси. Це дозволяє їм не тільки впливати на певні курси, але і самим створювати, посилювати і проводити корекцію досить сильних трендів.

.

Напишіть відгук