1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 5 із 5)
Героїв Севастополя 03061 Україна, Київ
Бізнес Ідеї

Як відкрити магазин одягу секонд-хенд (Second hand)

Незважаючи на те, що практично у всіх регіонах Україні економічна і соціальна криза пішла на спад, магазини секонд-хенд не втрачають своєї популярності, яку придбали в лихі дев’яності. Це пов’язано не тільки з тим, що споживачі часто заходять у такі магазини, і купують ту чи іншу одяг. Окупність бізнесу з продажу одягу секонд-хенд становить приблизно півроку.

Це означає, що власник такого бізнесу зможе отримати прибуток найближчим часом. На придбання товару необхідно в кілька разів менше коштів, ніж згодом буде виручка. І хоча приблизно половина товару продається практично по собі вартості, націнка на другу половину буде складати близько 150 відсотків.

Важливо вибрати відповідне місце для організації бізнесу з продажу одягу секонд-хенд. Фахівці не рекомендують розташовувати магазин лише неподалік від продуктових і речових магазинів, а також ринків. Існує безліч інших місць, де магазин одягу секонд-хенд буде досить успішним.

Хороші магазини можуть бути розташовуватися і в будинках побуту, колишніх ательє, приміщеннях, де раніше розташовувалися промтоварні магазини. Торгівля в таких місцях буде цілком успішною, особливо якщо тут завжди є щільний потік людей. Дуже важливо добре і якісно прорекламувати магазин. Часто на дорогах розміщують спеціалізовані рекламні покажчики, а безпосередньо поблизу магазину можна роздавати листівки з рекламною інформацією.

Як тільки вибрано приміщення і визначений стиль проведення рекламної кампанії, слід приступати до закупівель товарів. Досвідчені підприємці у своїх рекомендаціях говорять про те, що потрібно перевіряти кожен пакунок, оглядати його і зважувати.

Якщо підприємець співпрацює з оптовиком, то можна домовитися відразу ж оглядати весь мішок, і відбраковувати неякісний товар. Оптовики часто погоджуються на такий варіант, тому що цю ганчір’я після продають, і отримують додатковий прибуток. Якщо товар буде перевозитися на значні відстані, то мішки слід обов’язково зшивати міцними нитками, стійкими до перетирання. Таким чином можна гарантувати цілісність товару та збереження його зовнішнього вигляду.

Особливу увагу слід приділити питанням формування асортименту. Весь товар поділяється на асортиментні групи. Розділяти одяг потрібно не тільки на жіночу, чоловічу та дитячу, але і на різні групи в залежності від ступеня зносу виробу. До речі, саме те, наскільки зношений одяг, залежить і її вартість у роздрібній мережі. Багато підприємці приділяють увагу також сезонності та актуальності моделі. На будь-якому одязі є так звані «проблемні місця», які зношуються в першу чергу.

наприклад, на сорочці – це манжети і коміри, а на штанах – внутрішня сторона стегна. Про це потрібно пам’ятати підприємцям-початківцям, які можуть по своїй недосвідченості потрапити в неприємну ситуацію при купівлі неліквідного товару. Коли сортування проведена, підприємець повинен розрахувати вартість кілограма речей, а також проводять індивідуальну оцінку товарів.

Прибуток і в цілому успішність магазину одягу секонд-хенд багато в чому залежить від того, наскільки правильно організовано роботу торгового залу. Звичайно, мінімальний прибуток буде давати такий магазин, в якому темно і сиро, а на голову «тиснуть» низькі стелі. Набагато більше одягу продадуть в магазині, де обладнаний великий торговий зал з примірочними і величезними дзеркалами.

Чудово, якщо одяг буде акуратно розвішані по стелажах, і всю її буде видно. Непривабливими виглядають вітрини, де вся одяг звалені в купу. У зимовий час покупці неодмінно оцінять наявність вішалок для верхнього одягу або невеликий гардеробної кімнати.

Недалеко від каси можна розташувати пакувальний столик, а поруч – спеціальне місце для сумок. У тому випадку, якщо відвідувачами часто виступають літні люди, то не зайвими будуть кілька стільців. До числа обладнання торгового залу відносять також манекени і кошики для покупців. Значно збільшити товарообіг дозволяє хороше повноцінне освітлення, при якому всі кути зали освітлені, і в ньому немає темних зон. Торговий зал слід регулярно прибирати з дезінфекційними засобами, а також провітрювати.

Маркетологи пропонують кілька схем розміщення товару в магазині, які також будуть значно збільшувати прибуток. Виняток становить лише дрібний товар, що розміщується в невеликих коробках. Брюки, светри й сорочки потрібно викладати на полиці або вішати на плічки. Неодмінно слідкуйте за тим, щоб в торговому залі не було крадіжок. Щоб не допустити крадіжку, розміщуйте на одній полиці не більше трьох товарів.

Розділяти товар на групи в торговому залі можна за видами, цінами, колірній гамі, моделям і іншим характеристикам. Продавці або інші працівники торгового залу повинні неодмінно стежити за тим, щоб на полицях товар був чистим і охайним. Це дозволить збільшити обсяг продажів.

Сортуємо бракований товар

Окремо слід вивчити такий важливий аспект організації бізнесу, робота з шлюбом і дрантям. Після того, як товар буде відсортовано, в абсолютній більшості випадків у підприємців залишаться браковані речі. Її треба продавати як дрантя або утилізувати. Відразу обмовимося, що утилізувати ганчір’я економічно невигідно.

Робити це варто тільки в тому випадку, коли бракована одяг була виставлена на продаж, але по ряду причин не продалася. В залежності від того, з якого матеріалу буде ця ганчір’я, продавати її можна за різною вартістю. До речі, невірно думати, що такий товар не затребуваний. Дрантя часто купують для обтирки масляних виробів і деталей верстатів, а також для миття друкарських машин.

Склавши грамотний для одягу секонд-хенд, і в точності реалізувавши його, ви має всі шанси на те, що незабаром він окупитися, і стане приносити значний прибуток.

. До того ж більшість з них орендували приміщення, і це ставало видатковою статтею, яку складно було перекрити доходами.

Варто визнати, що з тих пір на ринку мало що змінилося. В такому разі – що нового може запропонувати учасники другої хвилі, щоб зробити формат прибутковим? Ініціатори нових проектів роблять ставку в основному на розвиток додаткових послуг. «Коворкінг не може існувати у вакуумі, – пояснює Юрій Лівшиць з «Зони дії». – Він повинен бути частиною кластеру – офісу великої компанії, університету, частиною будівлі мерії, якщо хочете. У будь-якому випадку він повинен бути елементом великого бізнес-проекту.

Коворкінг як самостійний бізнес – це все одно що кафе, що пропонує меню салат «Цезар». І в тому і в іншому випадку необхідно велике меню». В керівництві по відкриттю коворкінг-центрів, розміщеному у відкритому доступі на офіційному сайті, творці «Зони дії» наголошують: «Щоб вийти в плюс, потрібно бути більше, ніж просто коворкінгом.

Можливі варіанти: власні освітні програми, кафе або модель «хвилина – гривня», поєднання з хостелом, простір у власності, низька орендна ставка в обмін на ремонт, держпідтримка». Прибутковими є, як правило, ярмарки вихідного дня та конференції. Спираючись на власний досвід, засновники пітерського проекту переконують інших у тому, що при правильній організації освітні програми іноді гарантують коворкінг-центру половину виручки.

«Зона дії», яка розташувалася на території Смольнинского хлібозаводу, поєднала в собі робочий простір і освітній клуб. Тут проводяться лекції та конференції по бізнесу, технологій, культури та медіа. Простір здатне вмістити до 300 слухачів лекцій і більше тисячі учасників виставок. За словами Юрія Лівшиця, проект, запущений в лютому цього року, вже почав окупити початкові капіталовкладення. Визначаючи цільову аудиторію «Зони дії», її засновник називає стартаперів, програмістів, фрілансерів, людей творчих професій і приїжджих, яким потрібно за короткий час налагодити зв’язки, зрозуміти, як влаштований місто.

Московська «Робоча станція» в липні відкрила свої двері для творчих «вільних професіоналів» у парку ім. Горького. Засновники коворкінгу орендують павільйон, в якому раніше був прокат ковзанів. Крім суборенди робочих місць, вони пропонують платні майстер-класи, лекції, навчальні курси, розважальні заходи.

В залежності від тарифу коворкеру надається в розпорядження особистий додатковий телефонний номер і пропонується бухгалтерський супровід. Одним з конкурентних переваг «Робочої станції» Крилов називає наявність душових кабін. Вони будуть дуже до речі для клієнтів, ведуть здоровий спосіб життя, адже поряд з простором знаходяться футбольне і волейбольне поля, майданчик для гандболу, тенісні корти. Важливо й те, що з коворкінгом сусідить кафе, що пропонує знижки для резидентів. А у тих, хто приїжджає на власному транспорті, є можливість припаркуватися на відкритій території або скористатися платною критою стоянкою.

У планах засновників экоковоркинга в парку – розвиток цілої мережі подібних місць. На думку Юрія Крилова, для стимулювання такого роду бізнесу можлива тільки мережна модель і формування бренду. Зараз в розвитку бізнесу підприємцям допомагають спонсори і партнери, зокрема Microsoft.

Московська компанія TimeOffice з двома просторами на Сухаревський і Мясницькій різко виділяється серед всіх гравців ринку. Її власники вклали свій зміст у слово «коворкінг». «Ми не поділяємо ідею колективізму, об’єднання людей за інтересами, яку проповідують більшість засновників коворкінг, – заявляє управляє партнер Павло Овчинніков. – Такі проекти ніколи не зможуть конкурувати з соціальними мережами. Вважаємо, що стратегія повинна бути іншою.

Наш коворкінг орієнтований на індивідуалізм, а не колективізм, тому в ньому завжди підтримується тиша, що дозволяє людям зосередитися під час роботи». Головне завдання керівника таким простором полягає в тому, щоб створити атмосферу, в якій людина відчувала себе комфортно і спокійно реалізовувався в професійному плані.

Овчинников відносить коворкинги до сфери послуг, в якій головне – сервіс. «Людині, оплачує робочий час, важливо, щоб все, що йому потрібно, з’явилося моментально», – упевнений він. За умови створення гарного трафіку і при правильному менеджменті оренда приміщення для творця такого бізнесу може бути навіть вигідніше покупки площ.

У Москві оренда робочого місця в коворкинге обходиться в середньому в 8-12 тис. гривень в місяць. Іноді можлива і щохвилинна оплата – 1,5–2 гривні. Така модель монетизації запозичена у так званих антикафе (заклади громадського харчування, в яких відвідувач платить за час перебування, а не за напої, десерти і ін.).

Однак у будь-якому випадку ціна повинна співвідноситися з можливостей клієнта, пояснює Павло Овчинніков. Формуючи свою пропозицію, TimeOffice враховувала, скільки часу людина витрачає на дорогу, як оцінює цей час. Підприємці намагалися розрахувати середню вартість години роботи професіонала. На основі отриманих даних визначалася найбільш прийнятна ціна, з урахуванням того, що диктує ринок.

Але з ціною можна і «грати» – наприклад, злегка підвищувати її в години пік, коли тисне потік клієнтів, і, навпаки, знижувати в нічний час. В останньому випадку доведеться опрацьовувати питання з замовленням таксі, трансфером для тих, хто запізнився на метро. В цілому ж послуга нічного коворкінгу може бути затребувана з урахуванням режиму мешканців мегаполісу, що передбачає Павло. Втім, поки його компанія не вирішується переводити свої робочі точки на цілодобовий режим.

Інвестиції, необхідні для запуску коворкінг-центру, варіюються від декількох сотень тисяч гривень до декількох мільйонів: все залежить від розмірів та стану приміщення, а також від концепції. Великого штату не потрібно, про що свідчить, зокрема, така деталь: якщо ви візьметеся обдзвонювати коворкинги міста, в 95% випадків відповідати на дзвінки будуть самі засновники робочих просторів, оскільки звикли обходитися без асистентів на телефоні. Втім, подібні проекти часто обростають волонтерами-помічниками і друзями, які поділяють ідею про користь спільної праці в умовах open space.

Справа державної важливості

Дуже скоро Україна може стати першою країною, де додумалися до державних коворкінг. На початку серпня уряд Москви презентувало програму «Москва: Коворкінг 2.0». З чого б це модний бізнес-формат потрапив у муніципальні пріоритети?

Під державний проект вже знайдена підходяща майданчик у Нагатине, в приміщенні Московського промислово-торговельного центру інтеграції регіонів. До кінця року планується облаштувати площу понад 2 тис. кв. м і організувати близько трьох сотень робочих місць. Професіонали будуть сідати в залежності від роду діяльності, щоб ніхто нікому не заважав.

Інфраструктура, судячи з опису, продумана до дрібниць: кімнати для дітей, душові кабіни, настільний теніс, шафки для особистого користування і багато іншого. Єдине, що бентежить, – не зовсім вдале розташування, віддаленість від центру міста. Всі власники приватних коворкінг запевняють: для споживача послуги найголовнішим фактором при прийнятті рішення є саме близькість до центрів ділової активності.

Багато з них витрачають не один місяць на пошуки підходящих варіантів, заздалегідь доглядаючи клієнтів. Деякі гравці ринку досить скептично ставляться до ідеї столичної мерії і сумніваються в тому, що такий коворкінг зможе заповнитися бажаючими. «Державна установа для фрілансерів – як червона ганчірка», висловився один з підприємців.

У будь-якому разі про те, що таке державний коворкінг і чим він може бути корисний, ми дізнаємося пізніше. У теперішній же час Департаменту науки, промислової політики і підприємництва Москви намагається через анкети дізнатися про цінові переваги потенційних учасників «коворкінгу 2.0». Так-так: мерія також розраховує на окупність інвестицій.

Напишіть відгук